Україна передала до Гааги повідомлення про злочини Росії проти культурної спадщини Криму

Офіс генерального прокурора передав до Міжнародного кримінального суду повідомлення про злочини проти культурної спадщини в окупованому Криму.

Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.

 

"У повідомленні міститься інформація про привласнення і руйнування об'єктів культурної спадщини, не виправданих воєнною необхідністю і здійснюваних незаконним чином і безцільно", — зазначили в ОГП.

У документі наведені докази руйнування і привласнення обʼєктів культурної спадщини: Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора; історичне середовище столиці кримських ханів у Бахчисараї — Ханський палац, Чуфут-Кале; Кримська астрофізична обсерваторія; Вежа Костянтина та Докова Башта у Феодосії; Церква Івана Предтечі у місті Керч.

Також описані численні випадки незаконних археологічних розкопок та модифікацій культурних цінностей на тимчасово окупованій території півострова Крим, зокрема поселень Кермен-Бурун і Сиваг-Кермен.

Документ містить опис інших форм злочинів з боку офіційної влади Росії та окупаційної влади півострова Крим. Серед них: незаконний обіг предметів культури, злочинна недбалість у процесі так званої "реставрації" об'єктів культури, проведення незаконних археологічних розкопок, зокрема, розкопок місць поховань та курганів, їх руйнування та пограбування, а також переміщення культурних цінностей з тимчасово окупованої території.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.