Україна передала до Гааги повідомлення про злочини Росії проти культурної спадщини Криму

Офіс генерального прокурора передав до Міжнародного кримінального суду повідомлення про злочини проти культурної спадщини в окупованому Криму.

Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.

 

"У повідомленні міститься інформація про привласнення і руйнування об'єктів культурної спадщини, не виправданих воєнною необхідністю і здійснюваних незаконним чином і безцільно", — зазначили в ОГП.

У документі наведені докази руйнування і привласнення обʼєктів культурної спадщини: Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора; історичне середовище столиці кримських ханів у Бахчисараї — Ханський палац, Чуфут-Кале; Кримська астрофізична обсерваторія; Вежа Костянтина та Докова Башта у Феодосії; Церква Івана Предтечі у місті Керч.

Також описані численні випадки незаконних археологічних розкопок та модифікацій культурних цінностей на тимчасово окупованій території півострова Крим, зокрема поселень Кермен-Бурун і Сиваг-Кермен.

Документ містить опис інших форм злочинів з боку офіційної влади Росії та окупаційної влади півострова Крим. Серед них: незаконний обіг предметів культури, злочинна недбалість у процесі так званої "реставрації" об'єктів культури, проведення незаконних археологічних розкопок, зокрема, розкопок місць поховань та курганів, їх руйнування та пограбування, а також переміщення культурних цінностей з тимчасово окупованої території.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".