Спецпроект

Щодо кількості жертв Голодомору потрібна академічна дискусія – МКІП

У Міністерстві культури та інформаційної політики заявили, що некоректна дискусія окремих науковців у публічній площині щодо кількості жертв Голодомору є неприйнятною.

Про це йдеться у повідомленні МКІП у Фейсбуці.

 

"Тема Голодомору-геноциду надзвичайно чутлива і важлива для кожного українця. Це страшна трагедія нашого народу. Невимовний біль та жалоба за жертвами має об'єднувати нас як націю. Натомість останнім часом ми спостерігаємо різкі безапеляційні заяви окремих науковців щодо кількості жертв", - заявили у міністерстві.

У МКІП нагадали, що у 2009 році Головне слідче управління Служби безпеки України порушило кримінальну справу №475 за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках.

На її підставі у 2010 році Апеляційний суд міста Києва визнав Голодомор геноцидом, назвав осіб, які вчинили цей злочин, а також на підставі судової науково-демографічної експертизи назвав кількість загиблих – 3,9 млн осіб.

Водночас ряд науковців наполягає на значно більшій кількості жертв – 10,5 млн українців (9 млн 108 тис. 500 українців в УСРР та 1 млн 391 тис. 500 українців у Північно-Кавказькому краї РСФРР).

"Позиція Міністерства культури та інформаційної політики однозначна: некоректна дискусія з цього приводу у публічній площині – неприйнятна", - заявили у МКІП.

У цьому зв'язку у міністерстві назвали "неприємною несподіванкою" опубліковану напередодні на Фейсбук-сторінці Музею Голодомору заяву. Адже за результатами робочої наради, що відбулась у МКІП 30 листопада і в якій брала участь директор Музею Олеся Стасюк, була напрацьована спільна позиція, опублікована згодом на сайті Українського інституту національної пам'яті.

"МКІП наголошує: музей як науково-дослідна установа не може таврувати опонентів та оперувати оціночними судженнями. Будь-які нововиявлені дані про кількість жертв повинні бути ретельно вивчені фахівцями та в жодному разі не мають стати предметом маніпуляцій", - йдеться у зверненні міністерства.

Наголошується, що саме тому МКІП ініціював проведення відкритої академічної дискусії під патронатом УІНП та за участю провідних українських і закордонних науковців.

"Встановлення правди про Голодомор-геноцид – справа честі держави та науковців", - наголосили у МКІП.


Нагадуємо, що 1 грудня був опублікований Відкритий лист науковців та громадськості щодо фальсифікацій у сфері дослідження та поширення інформації про Голодомор–геноцид Українського народу.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.