З Донецька і Луганська не вивозили державні архіви

Документи з державних архівів на Донеччині й Луганщині нікуди не вивозилися, а співробітники цих установ продовжують працювати у можливому для них режимі. Жоден із цих документів не знищений.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заступника голови Укрдержархіву Ольгу Музичук.

За її словами, працівники держархівів на сході досі ходять на роботу, працюючи по півдня і власними силами охороняючи будівлі.

"Півтора мільйони документів Національного архівного фонду зберігаються в Державному архіві Луганської області, - зазначила Музичук. - І близько двох мільйонів документів - у Державному архіві Донецької області".

Музичук наголосила, що вивезти документи з Донецька й Луганська, де вони зберігаються у чотирьох дев'ятиповерхівках, наразі неможливо.

Чиновник додала, що жоден архівний документ не вивезений також і з держархіву тимчасово окупованого Криму.

Вона підкреслила, що основний принцип, за яким працюють усі архіви світу, це - принцип неподільності, тож усі документи повинні знаходитися там, де вони створені або прийняті на зберігання, навіть незважаючи на перепідпорядкування території іншій державі.

Як відомо, в Україні досі не призначено керівника Державної служби архівів замість звільненої у квітні 2014 року комуністки Ольги Гінзбург.

Інше за темою "Архіви"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.