ПРЕЗЕНТУВАЛИ ПРОЕКТ МУЗЕЮ МАЙДАНУ

У Києві презентували проект створення музею, присвяченого революційним подіям на майдані Незалежності.

Серед експонатів – революційна "йолка", плакати з Януковичем, захисне обмундирування Самооборони та багато іншого, повідомляє Радіо Свобода.

На думку ініціаторів проекту, пам’ять про Майдан повинна зберегтися для майбутніх поколінь, а документальні пам’ятки зацікавлять дослідників цього періоду.

До сьогодні робочою групою вже зібрано понад 1400 музейних експонатів, тимчасовим місцем їхнього зберігання стане музей Івана Гончара. Створення повноцінного музею пам’яті подій на Майдані, за розрахунками організаторів, займе кілька років.

За словами Євгена Нищука, міністра культури України, який також брав активну участь у подіях на Майдані, зараз іде обговорення можливих варіантів приміщень для музею.

"Зараз тривають розмови про те, де саме має бути музей Майдану: в Українському домі, чи, можливо, варто повністю переробити Дім профспілок, - зазначив Нищук. - Але поки всі ці розмови йдуть, треба мати місце, де все це зберігати до того часу, як ми повністю створимо інституцію музей Майдану".

Про створення музею, який би став осередком збереження відомостей про Революцію Гідності, розмови почалися після подій на Грушевського, а саме 24 січня. Василь Рожко, який зараз обіймає посаду начальника управління музейної справи Міністерства культури України, взимку 2014 року був активістом Майдану.

"Згадую цю ніч. Мене видзвонив зі штабу один із його учасників і сказав: знаєш, ми вже перемогли, подумай, як зберегти це для історії, – сказав Рожко. – І тоді ми почали проводити перші зустрічі, почали думати над створенням музею Майдану".

Одним із ініціаторів проекту став заступник директора музею Івана Гончара Ігор Пошивайло. Він займається збором предметів для майбутньої музейної експозиції.

"Наші всі зусилля з перших днів, тижнів ескалації подій були спрямовані не на написання концепцій, не на вирішення, в якому приміщенні буде фізичний музейний простір, а спрямовані на збереження предметів матеріальних і нематеріальних, збереження історій, емоцій, - наголосив Пошивайло. - Це має бути музей, який створений не згори і не знизу, а спільними зусиллями. Це музей створений суспільством", – зауважив Ігор Поошивайло.

Зараз ініціатори займаються пошуком свідчень, відео-, аудіо-, фотофактів про події в центрі Києва. В планах проекту створення мобільної експозиції, яка буде демонструватися в різних регіонах нашої країни.

На думку директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, бойові дії на сході відвертають увагу українців від революційних подій цієї зими.

"Війна робить страшні речі, війна вбиває людей. Але ця війна робить ще одну страшну роботу – знищує пам’ять про те, що відбувалося на Майдані, - зазначив В'ятрович. - Жахи, які ми переживаємо зараз, поступово витісняють те, що ми пережили під час Революції Гідності. Ми поступово забуваємо про людей, які брали участь у тих подіях".

Саме для того, щоб вберегти пам'ять про Майдан, Український інститут національної пам’яті вже з кінця лютого розпочав запис спогадів учасників. До ініціативи вже долучилися Самооборона Майдану, Автомайдан, медична служба Майдану, Мистецька сотня, психологи Майдану та інші. Ініціатори створення музею закликають громадськість долучитися до збору артефактів та спогадів про революційні події у центрі Києва.

Інше за темою "Майдан"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.