Пам’ять Небесної Сотні увіковічнили у Володимирі-Волинському

У Володимирі-Волинському з нагоди першої річниці початку Революції гідності відкрили меморіальні дошки Героям Небесної Сотні

21 листопада у Володимирі-Волинському з нагоди першої річниці початку Революції гідності відкрили меморіальні дошки Героям Небесної Сотні та мешканцям міста й району, які загинули на Донбасі у війні за єдність та Незалежність України. Повідомляє Інфораційне агенство Волинські новини.

Громадські активісти, волонтери депутати міської і районної рад, молодь виступили на символічному віче, згадавши події Революції Гідності та події на Сході.

Мешканці міста запалили лампадки та поклали квіти до символічної дошки, на якій молодь встановила портрети всіх героїв Володимирщини, загиблих в АТО.

Молодь на відкритті меморіальної дошки Героям Небесної Сотні


Пізніше громадськість вирушила до вулиці Героїв Небесної Сотні, де преставниками різних конфесій древнього Володимира було освячено меморіальну дошку Героям Небесної Сотні.

Представники різних конфесій на освяченні меморіальної дошки

Героям Небесної Сотні

Символічно, що дошку встановили в центрі міста поруч з обеліском Слави. Весь день до неї приходили небайдужі жителі міста та району несли квіти та лампадки, витирали руками, змочені дощем портрети і плакали.

Встановлена вищезазначена меморіальна дошка у людному місці на будівлі "Ощадбанку".

На ній викарбовано: "Небесній Сотні! Простіть хлоп’ята, і спочиньте з миром, простіть, і не тримайте, просимо, зла… Ви показали, що Вкраїна має силу, а сила не помре, вона завжди жива! Герої не вмирають!"

 

Створив її місцевий художник Ігор Мацюк, а кошти для виготовлення надав підприємець Віталій Сус. Саме вони разом з учасниками подій на Майдані Олександром Приступою та Ольгою Нечитайло урочисто відкрили меморіальну дошку.

Завершилися віче урочистим виконанням гімну України.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.