Пам’ять Небесної Сотні увіковічнили у Володимирі-Волинському

У Володимирі-Волинському з нагоди першої річниці початку Революції гідності відкрили меморіальні дошки Героям Небесної Сотні

21 листопада у Володимирі-Волинському з нагоди першої річниці початку Революції гідності відкрили меморіальні дошки Героям Небесної Сотні та мешканцям міста й району, які загинули на Донбасі у війні за єдність та Незалежність України. Повідомляє Інфораційне агенство Волинські новини.

Громадські активісти, волонтери депутати міської і районної рад, молодь виступили на символічному віче, згадавши події Революції Гідності та події на Сході.

Мешканці міста запалили лампадки та поклали квіти до символічної дошки, на якій молодь встановила портрети всіх героїв Володимирщини, загиблих в АТО.

Молодь на відкритті меморіальної дошки Героям Небесної Сотні


Пізніше громадськість вирушила до вулиці Героїв Небесної Сотні, де преставниками різних конфесій древнього Володимира було освячено меморіальну дошку Героям Небесної Сотні.

Представники різних конфесій на освяченні меморіальної дошки

Героям Небесної Сотні

Символічно, що дошку встановили в центрі міста поруч з обеліском Слави. Весь день до неї приходили небайдужі жителі міста та району несли квіти та лампадки, витирали руками, змочені дощем портрети і плакали.

Встановлена вищезазначена меморіальна дошка у людному місці на будівлі "Ощадбанку".

На ній викарбовано: "Небесній Сотні! Простіть хлоп’ята, і спочиньте з миром, простіть, і не тримайте, просимо, зла… Ви показали, що Вкраїна має силу, а сила не помре, вона завжди жива! Герої не вмирають!"

 

Створив її місцевий художник Ігор Мацюк, а кошти для виготовлення надав підприємець Віталій Сус. Саме вони разом з учасниками подій на Майдані Олександром Приступою та Ольгою Нечитайло урочисто відкрили меморіальну дошку.

Завершилися віче урочистим виконанням гімну України.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.