АНОНС. Протестні рухи в Україні: досвід поколінь

Музей шістдесятництва в рамках інтерактивного виставкового проекту “ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану” запрошує на дискусію «Протестні рухи в Україні: досвід поколінь».

11 грудня о 18.00 в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" (вул. Лаврська, 19) відбудеться зустріч з учасниками українського руху спротиву 1960–1980 рр. Гостями заходу стануть шістдесятники: поет Іван ДРАЧ, публіцист, колишній політв'язень Василь ОВСІЄНКО, художник Василь ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ, режисер Лесь ТАНЮК.

Події зими 2013–2014 року вкотре в нашій історії поставили перед українським суспільством питання про те, що є свобода, які чинники впливають на усвідомлення несвободи, особистої та політичної, якою є ціна свободи?

Саме шістдесятникам свого часу вже довелося відповідати на поставлені вище питання — у кожного із них свій шлях до свободи: через творчість, активну громадянську позицію, участь у політичному житті.

Сьогодні з'явилося нове покоління, яке набуло власного досвіду подолання несвободи. Тому на зустрічі також обговорюватиметься участь молоді різних поколінь в протестних рухах; що об'єднує і що відрізняє молодь шістдесятих і молодь початку ХХІ століття і чим для кожного з учасників зустрічі стали події, які отримали назву "Революція Гідності".

Молоде покоління "протестантів" представлятиме історик Володимир В'ЯТРОВИЧ.

Зустріч відбуватиметься за сприяння Музею шістдесятництва в рамках інтерактивного виставкового проекту "ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану".

Дивіться також: http://www.istpravda.com.ua/short/2014/11/26/145969/

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.