АНОНС. Протестні рухи в Україні: досвід поколінь

Музей шістдесятництва в рамках інтерактивного виставкового проекту “ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану” запрошує на дискусію «Протестні рухи в Україні: досвід поколінь».

11 грудня о 18.00 в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" (вул. Лаврська, 19) відбудеться зустріч з учасниками українського руху спротиву 1960–1980 рр. Гостями заходу стануть шістдесятники: поет Іван ДРАЧ, публіцист, колишній політв'язень Василь ОВСІЄНКО, художник Василь ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ, режисер Лесь ТАНЮК.

Події зими 2013–2014 року вкотре в нашій історії поставили перед українським суспільством питання про те, що є свобода, які чинники впливають на усвідомлення несвободи, особистої та політичної, якою є ціна свободи?

Саме шістдесятникам свого часу вже довелося відповідати на поставлені вище питання — у кожного із них свій шлях до свободи: через творчість, активну громадянську позицію, участь у політичному житті.

Сьогодні з'явилося нове покоління, яке набуло власного досвіду подолання несвободи. Тому на зустрічі також обговорюватиметься участь молоді різних поколінь в протестних рухах; що об'єднує і що відрізняє молодь шістдесятих і молодь початку ХХІ століття і чим для кожного з учасників зустрічі стали події, які отримали назву "Революція Гідності".

Молоде покоління "протестантів" представлятиме історик Володимир В'ЯТРОВИЧ.

Зустріч відбуватиметься за сприяння Музею шістдесятництва в рамках інтерактивного виставкового проекту "ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану".

Дивіться також: http://www.istpravda.com.ua/short/2014/11/26/145969/

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.