АНОНС. Протестні рухи в Україні: досвід поколінь

Музей шістдесятництва в рамках інтерактивного виставкового проекту “ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану” запрошує на дискусію «Протестні рухи в Україні: досвід поколінь».

11 грудня о 18.00 в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" (вул. Лаврська, 19) відбудеться зустріч з учасниками українського руху спротиву 1960–1980 рр. Гостями заходу стануть шістдесятники: поет Іван ДРАЧ, публіцист, колишній політв'язень Василь ОВСІЄНКО, художник Василь ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ, режисер Лесь ТАНЮК.

Події зими 2013–2014 року вкотре в нашій історії поставили перед українським суспільством питання про те, що є свобода, які чинники впливають на усвідомлення несвободи, особистої та політичної, якою є ціна свободи?

Саме шістдесятникам свого часу вже довелося відповідати на поставлені вище питання — у кожного із них свій шлях до свободи: через творчість, активну громадянську позицію, участь у політичному житті.

Сьогодні з'явилося нове покоління, яке набуло власного досвіду подолання несвободи. Тому на зустрічі також обговорюватиметься участь молоді різних поколінь в протестних рухах; що об'єднує і що відрізняє молодь шістдесятих і молодь початку ХХІ століття і чим для кожного з учасників зустрічі стали події, які отримали назву "Революція Гідності".

Молоде покоління "протестантів" представлятиме історик Володимир В'ЯТРОВИЧ.

Зустріч відбуватиметься за сприяння Музею шістдесятництва в рамках інтерактивного виставкового проекту "ТВОРЧІСТЬ СВОБОДИ: (р)еволюційна культура Майдану".

Дивіться також: http://www.istpravda.com.ua/short/2014/11/26/145969/

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.