Запиши найцікавіший спогад про Майдан. Акція триває до 19 грудня

До першої річниці початку Євромайдану Український інститут національної пам’яті запрошує усіх охочих взяти участь в акції “Запиши найцікавіший спогад про Майдан”.

Минув рік від початку Євромайдану. Що пам’ятаємо ми тепер про ті події, якими будемо бачити їх завтра, що залишиться в пам’яті майбутніх поколінь – залежить від нас із вами. Але щоб пам’ятати, потрібно зафіксувати, зберегти дорогоцінні факти, емоції, переживання.

 

"Майдан це не лише місце в центрі Києва, де відбувався спротив встановленню диктатури, це символ боротьби громадян за свої права і свободу, – розповідає координатор проекту "Майдан: усна історія" Іванна Кобєлєва. – У кожного Майдан був свій. Не всі перебували фізично на столичному Майдані Незалежності, але кожен допомагав, як міг,збирав ліки і теплі речі, транспортував хворих, провадив інформаційну роботу та ін. Ми хочемо, щоб люди розповіли про свій найцікавіший спогад зі свого особистого Майдану".

Для участі в акції необхідно зняти коротке відео (до 5 хв.) із учасником подій зими 2013–2014 рр. або ж записати свою розповідь із найцікавішим, на вашу думку, спогадом про Майдан. Відео потрібно відіслати Українському інституту національної пам’яті, заповнивши анкету: http://goo.gl/jKk8Sk (контакти в анкеті). Кінцевий термін: 19 грудня.

Усі відео увійдуть до архіву Майдану.

"Майдан: усна історія" – проект Українського інституту національної пам’яті з метою зібрати відео та аудіосвідчення активістів Євромайдану про події зими 2013–2014 років. Для того, щоб зафіксувати суб’єктивний досвід громадян, співробітники УІНП беруть розгорнуті інтерв’ю в активістів із різних середовищ Євромайдану та записують їх на аудіо та відеотехніку.

Ці записи стануть основою для Архіву Майдану та слугуватимуть джерельною базою для істориків, режисерів-документалістів, соціологів, психологів та ін. У майбутньому матеріали будуть доступні широкому загалу, а також будуть використані в експозиції Музею Свободи / Музею Майдану.

Станом на середину листопада 2014 року записано 144 аудіо- та 80 відеоінтерв’ю з учасниками Євромайдану. Це – люди з різних середовищ, різного віку, професій, різних регіонів України, які розповідають про свою участь на Майдані та ключові події, які відбувалися тієї зими.

У рамках проекту "Майдан: усна історія" УІНП співпрацює з громадською організацією "Фонд збереження пам’яті Майдану" та активістами, які збирають свідчення про події зими 2013–2014 рр.

Прес-секретар УІНП: as@memory.gov.ua

тел.: +380 44 253-15-63, +380 97 647-98-64

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.