Спецпроект

АНОНС: У Харкові вшанують пам’ять жертв Катинського злочину

Україна продовжує відзначати 75 роковини одного з найбільш докладно задокументованих злочинів комуністичного режиму.

У Великдень, 12 квітня на Меморіалі жертв сталінського режиму у Харкові відбудеться екуменічна молитва, покладання квітів і запалення лампадок.

Жалобні урочистості відбудуться за участі місцевої громади, представників полонійних організацій, Генерального Консульства Республіки Польща та Українського інституту національної пам’яті.

Початок урочистостей о 14:00

Початок досліджень таємного цвинтаря НКВД у П'ятихатках. Докладніше - у матеріалі "Таємниці Шостого кварталу. Злочини НКВД у Харкові"


13 квітня відбудеться вечір пам’яті "Ми правду дістали з-під землі", під час якого відбудеться презентація збірки есеїв Світлани Філонової "Катинські медитації".

Презентація відбудеться у центрі INDI, вулиця Чернишевська 4/6.

Початок о 18:00.


Нагадуємо,  у Харкові поховано 4300 польських військовополонених, які були розстріляні в ході спецоперації НКВД у квітні-травні 1940 року. У історію ця спецоперація увійшла як "Катинський злочин".

За безпосереднім наказом Сталіна без суду і слідства загалом було знищено близько 22 тисяч польських військовополонених та цивільних громадян, що були ув’язнені у таборах в Старобільську, Козельську та Осташкові, а також у тюрмах Західної України та Білорусі.   

Одним із місцем таємних поховань став Шостий квартал Лісопарку, що розтащований у Харкові, неподалік селища П’ятихатки. У якості таємного цвинтаря НКВД цю територію почали використовувати з 1938 року.

До 1941 року окрім польських громадян тут було поховано близько 5 тисяч (за іншими данними з матеріалів КГБ – 9 тисяч) харків'ян: українців, росіян, поляків та представників інших національностей. Саме у масових похованнях НКВД у П’ятихатках похований відомий бандурист і культурний діяч Гнат Хоткевич.  


Більше читайте у спеціальному проекті "Катинська справа"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.