Спецпроект

АНОНС: У Харкові вшанують пам’ять жертв Катинського злочину

Україна продовжує відзначати 75 роковини одного з найбільш докладно задокументованих злочинів комуністичного режиму.

У Великдень, 12 квітня на Меморіалі жертв сталінського режиму у Харкові відбудеться екуменічна молитва, покладання квітів і запалення лампадок.

Жалобні урочистості відбудуться за участі місцевої громади, представників полонійних організацій, Генерального Консульства Республіки Польща та Українського інституту національної пам’яті.

Початок урочистостей о 14:00

Початок досліджень таємного цвинтаря НКВД у П'ятихатках. Докладніше - у матеріалі "Таємниці Шостого кварталу. Злочини НКВД у Харкові"


13 квітня відбудеться вечір пам’яті "Ми правду дістали з-під землі", під час якого відбудеться презентація збірки есеїв Світлани Філонової "Катинські медитації".

Презентація відбудеться у центрі INDI, вулиця Чернишевська 4/6.

Початок о 18:00.


Нагадуємо,  у Харкові поховано 4300 польських військовополонених, які були розстріляні в ході спецоперації НКВД у квітні-травні 1940 року. У історію ця спецоперація увійшла як "Катинський злочин".

За безпосереднім наказом Сталіна без суду і слідства загалом було знищено близько 22 тисяч польських військовополонених та цивільних громадян, що були ув’язнені у таборах в Старобільську, Козельську та Осташкові, а також у тюрмах Західної України та Білорусі.   

Одним із місцем таємних поховань став Шостий квартал Лісопарку, що розтащований у Харкові, неподалік селища П’ятихатки. У якості таємного цвинтаря НКВД цю територію почали використовувати з 1938 року.

До 1941 року окрім польських громадян тут було поховано близько 5 тисяч (за іншими данними з матеріалів КГБ – 9 тисяч) харків'ян: українців, росіян, поляків та представників інших національностей. Саме у масових похованнях НКВД у П’ятихатках похований відомий бандурист і культурний діяч Гнат Хоткевич.  


Більше читайте у спеціальному проекті "Катинська справа"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.