Нові сенси відзначення 8-9 травня — рекомендації Інституту національної пам’яті

Україна впроваджує нову традицію урочистостей 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

8 травня як День пам’яті та примирення та 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги) цього року відзначатиме Україна. Про це йдеться в Указі Президента "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни" та Законі "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років".

 
Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та підкреслює солідарність і бойове братерство усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.).
 
Важливо гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та  увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, - підкреслюється в законодавчих актах.
 
"Протягом 24 років незалежності Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським зразком. Це не відповідало історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям та призводило до ігнорування трагічних сторінок Другої світової війни, закріплювало в свідомості культ війни, - пояснює Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович
 
Він наголосив, що важливо зосередити увагу не на військових парадах і гучних святкуваннях, що є своєрідною формою пропаганди війни, а на допомозі ветеранам та вшануванні загиблих.
 
Український інститут національної пам’яті підготував методичні матеріали, у яких пояснює мету заходів, наводить історичну довідку, термінологічний словник, рекомендує перелік документальних фільмів, присвячених Україні в Другій світовій війні, та список науковців, які спеціалізуються на даній темі.
 
Окрім того, УІНП рекомендує відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування організувати 8 травня там, де це можливо, мистецьку акцію "Перша хвилина миру" – концерт симфонічної музики, що має символічно завершитися о 23:01 – у хвилину, коли за Актом про беззастережну капітуляцію Німеччини було проголошено припинення вогню.
 
Україна уже долучилася до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни із використанням червоних маків.
 
Нагадаємо, Український інститут національної пам'яті - центральний орган виконавчої влади, який на урядовому рівні відповідає за відновлення історичної пам'яті та подолання наслідків тоталітарного минулого в суспільстві.
 
Прес-служба Українського інституту національної пам'яті
uinp@memory.gov.ua
(044) 253-15-63.
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.