АНОНС: "Невідомий Донбас" у Львові

З 16 по 30 червня 2015 року у львівському Центрі міської історії відбуватиметься лекційно-дискусійна програма, присвячена історії та сучасним викликам Донбасу. Програма є частиною культурного форуму "ДонКульт" і має на меті показати різний і мало відомий Донбас, підважити однобоку риторику в "романтичних" чи "звинувачувальних" тонах, акцентуючи увагу на багатоманітності і багатокультурності сучасної України та її спадщини.

Лекційно-дискусійна програма об’єднує декілька форматів та тем. Публічні лекції покажуть Донбас XIX-XX столітть з перспективи робітничої, міської історії та трансформацій прикордоння. Дискусії залучать експертів з різних сфер та країн для обговорення актуальних питань щодо пере/осмислення того, чим є цей регіон, його минуле, спадщина і сучасна ситуація. Зустрічі запросять до розмови істориків та соціологів, для яких Донбас став темою багаторічних досліджень і сучасних рефлексій.

Серед лекторів та експертів програми Гіроакі Куромія, Деніел Валковіц, Сергій Єкельчик, Олена Стяжкіна, Тетяна Журженко. Всього в програмі візьме участь більше двадцяти дослідників та експертів із певних напрямків і дисциплін.

З програмою можна ознайомитися тут.

Серія публічних лекцій, дискусій та розмов орієнтована на широку аудиторію. Великий спектр тем, що їх запропонували лектори та експерти, буде цікавий для різної публіки. Вхід на всі заходи програми вільний.

Програма відкриється 16 червня 2015 року о 16:00 у Великій сесійній залі Львівської міської ради виступом американського професора Гіроакі Куромії "Енігма Донбасу: як зрозуміти його минуле й сучасне?".

Заходи програми супроводжуватимуться показами документальних хронік про промислові міста України (перед і після лекцій в Центрі міської історії), вуличною історичною виставкою "Праця, виснаження та успіх: корпоративні міста Донбасу" (на площі Ринок, біля Ратуші), театральною виставою "Зерносховище" (ТЮГ вул. Гнатюка, 11).

Усі заходи програми, окрім ключової лекції професора Гіроакі Куромії та дискусії про рефлексію історії у театрі, відбудуться в конференц-залі Центру міської історії за адресою вул. Богомольця, 6.

Кураторка програми - др. Ірина Мацевко (Центр міської історії).

Організатори:
Центр міської історії (Львів)
Програма східноукраїнських студій імені Ковальських Канадського інституту українських студій (Едмонтон, Канада). 

Програма відбуватиметься в рамках культурного форуму "ДонКульт", організованого  Благодійним фондом "Мистецькі надра" у партнерстві з Центром міської історії та за підтримки Львівської міської ради і Львівської обласної ради.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.