На Луганщині на розкопках кургану знайшли вівтар для жертвоприношень

Студенти Луганського і Донецького вишів розпочали у Сватівському районі Луганщини розкопки кургану доби бронзи.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це йому повідомив керівник групи, професор Східноукраїнського національного університету (СНУ) імені В. Даля Юрій Бровендер.

 

"Курган належить до епохи бронзи, але в ньому також присутні так звані впускні захоронення пізніших часів, зокрема скіфське 5 – 4 століть до Р.Х. На це вказує бронзовий наконечник стріли відповідного типу, а в самому насипу було знайдено кам'яне блюдо – вівтар, на якому скіфи приносили жертви", - розповів Бровендер.

Курган – доволі велика похоронна споруда висотою три метри і близько півсотні метрів у діаметрі. Найнижче захоронення – на глибині чотири метри, яке датується близько чотирьох тисяч років.

Загалом археологи сподіваються виявити в курганному комплексі до 15 захоронень різних епох із належними кожній епосі артефактами.

Разом з викладачами та студентами СНУ на розкопках працюють представники Горлівського інституту іноземних мов, який після окупації рідного міста базується в Бахмуті. Якщо Юрій Бровендер щороку вивозить свої студентів у археологічні експедиції, для горлівчан це перша така за сім останніх років.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.