«Легенду про княгиню Ольгу» презентують українською

Понад 30 років тому радянська влада не дозволила випустити у прокат історичну стрічку Юрія Іллєнка «Легенда про княгиню Ольгу» українською мовою. Фільм вийшов лише російською. Хоча на студії ім. О. Довженка переважно робили дві версії стрічок - українську та російську. Вперше переклад і дубляж картини українською презентують на 24-ий День Незалежності.

У стрічці йдеться не лише про життя княгині Ольги, але й про становлення Київської Русі в IX- X століттях як однієї з наймогутніших європейських держав.

"Нині Росія продовжує політику Російської імперії та Радянського союзу, привласнюючи історію Київської Русі, щоб представляти свою державу як древню і на цій підставі претендувати на ключову роль у регіоні.

Прикладом такої політики є наміри поставити пам’ятник Володимиру Великому в Москві, до якої він мав жодного стосунку, адже в його часи Москви навіть не існувало. Ми маємо говорити вголос про хибність цієї теорії, зокрема, і засобами кіно.

Адже саме результатом хворобливих імперських амбіцій Путіна, який опирається на хворобливий імперіалізм російського суспільства, є події на Донбасі й у Криму", - наголошує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Прем’єра "Легенди про княгиню Ольгу" відбулась 1984 року в кінотеатрі "Київська Русь". Режисер Юрій Іллєнко збирався перекласти фільм українською, проте так і не встиг. Після його смерті за справу взялися родичі та друзі режисера.

"Одномовну версію фільму пояснювали тим, що княгиня Ольга і князь Володимир не могли розмовляти українською мовою, бо її тоді начебто не було.

Тож фільм вийшов російською. Коли ж в Україні з'явилися провідні кінотехнології, батько задумався про те, щоб зробити український дубляж. Проте вчасно не змогли знайти відповідного фінансування.

Цього року, коли виповнюється 1000 років з дня смерті Володимира Великого, який є одним із головних героїв фільму, ми знову подумали про можливість створення українського дубляжу", - пояснює голова Держкіно та син Юрія Іллєнка Пилип Іллєнко.

Українcький переклад фільму зробили на студії KWA sound production на замовлення телеканалу ICTV і за підтримки Державного агентства України з питань кіно та кіностудії ім. О. Довженка.

У дубляжі стрічки взяли участь виконавці ролей у фільмі і сучасні музиканти та актори: Римма Зюбіна (Малуша), Олександр Ігнатуша (князь Володимир), Костянтин Войтенко (князь Володимир в юності), Богдан Бенюк (Ільм), Олександр Ярмола - фронтмен гурту "Гайдамаки (князь Святослав). Самих себе українською озвучили Людмила Єфименко та Віктор Демерташ.

В урочистій частині заходу візьмуть участь голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, актриса, виконавиця головної ролі у фільмі Людмила Єфименко, актор Богдан Бенюк, фронтмен гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола. Гурт "Гайдамаки" виконає перед прем’єрою пісню з фільму "Літу осінь наснилась" у рок-інтерпретації.

Неділя, 24 серпня 19:00

Місце: Кінотеатр "Київська Русь", м. Київ, вулиця Артема, 93

Вхід на прем’єру для представників ЗМІ вільний. За акредитацією звертайтеся, будь ласка, до керівника прес-служби каналу ICTV Тетяни Веремчук: Veremchuk.t@ictv.ua, тел. (098)-557-19-01.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін

1943-2022: Від нацистів – до рашистів

Імперія, яка ніколи не була до кінця засуджена й покарана за свої злочини в минулому, сьогодні повертається у своїй потворній, абсурдній реінкарнації держави-терориста. Спроби умиротворити агресора, призвели до катастрофічних наслідків – він знову чинить масові вбивства, депортації, зґвалтування і грабунки в самому центрі Європи в ХХІ столітті, реалізовуючи цілеспрямований, неприкритий, "ідеологічно обґрунтований", підкріплений псевдоісторичними наративами та дегуманізуючими формами пропаганди, акт геноциду української нації. Але, як показує історія, крах тиранії – неминучий

Коломацький переворот. Вибори Івана Мазепи

У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською