До 70-ї річниці завершення Другої світової війни УІНП підготував матеріали, що спростовують радянські уявлення про неї

2 вересня світ відзначає 70-ту річницю завершення Другої світової війни. У цей день 1945 року на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

"Сьогодення примушує нас перечитати підручник історії, переосмислити український вимір Другої світової війни. Україна пішла шляхом засудження тоталітаризму, переосмислення спадщини і комуністичного, і нацистського його різновидів.

Росія Путіна – це країна, де Сталін – "ефектиний менеджер", російський народ – "нація переможців", а тому "ми перемогли б і без українців", а найбільша катастрофа ХХ століття – не війна, не Голодомор, не Голокост, а "розвал СРСР".

Україна і Росія розійшлися на своїх історичних дорогах. Квапливі узагальнення і позичені з підручників для шкіл НКВД-КҐБ стереотипи, пряме фальшування фактів, одномірне бачення постатей і подій – усе це знову ожило поруч із нами сьогодні.

Саме тому так важливо проговорити те, чим була Друга світова війна і про що мовчалим за часів СРСР", - наголошує історик, радник Голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко.

Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали щодо відзначення в Україні 2 вересня 2015 року 70-ї річниці завершення Другої світової війни, яке відбувається на підставі Указу Президента "Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни" та Закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Їх метою є вписати історію України цього періоду в загальносвітовий контекст. 

 

Інформаційні матеріали містяться на сайті УІНП.

Також УІНП пропонує перелік художніх і документальних фільмів про війну, які варто подивитися. Список "20 000 хвилин, які змінять ваше уявлення про Другу світову війну" дивіться на сайті УІНП.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.