АНОНС: 24 вересня у рамках MitОst Festival відбудеться дискусія «Політика пам’яті в міському просторі»

З 23 по 27 вересня учасники MitOst Festival говоритимуть про розвиток міста і сільської місцевості, врегулювання конфліктів за допомогою механізмів культури й освіти, міграцію та нові підходи до зміцнення довіри у форматі воркшопів, лекцій та дискусій.

Цього року 13-й International MitOst Festival, який щороку проходить в іншому місті Європи, відбувається в Івано-Франківську. Це відомий у світі майданчик культурного обміну, що концентрує увагу своїх учасників довкола теми розвитку громадянського суспільства. 

У фокусі уваги перебуватимуть громадянські ініціативи в Україні та місто Івано-Франківськ. Програму фестивалю можна проглянути за посиланням http://mitostfestival.org/en/programme/.

 

Дискусія "Політика пам’яті в міському просторі" відбудеться 24 вересня. Участь у ній візьме радник Голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко. Серед учасників також Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи) модератор – Наталя Єрьоменко (Roșa Collective, Чернівці).

Четвер, 24 вересня  о 16.30

Місце: Urban Space 100 (м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 19). 

Вхід вільний.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.