АНОНС: онлайн-воркшоп «Історія та пам’ять у цифрову добу: грузинський досвід»

Центр досліджень визвольного руху та грузинська організація Soviet Past Research Laboratory (SovLab.) запрошують долучатися до онлайн-воркшопу «Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід»

25 травня 2021 року о 16:00 по Києву та о 17:00 по Тбілісі у Zoom та на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху відбудеться онлайн-воркшоп "Історія та пам'ять у цифрову добу: грузинський досвід".
 

Грузинські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проєктів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле. 

Спікери: 

  • Майя Даменія — докторант Державного університета Іллі, науковий асистент Інституту лінгвістики. Майя розповість про проект просопографічної бази Грузії — проєкт Університету Іллі щодо створення цифрової бази даних джерел з історії Грузинського товариства поширення грамотності, подій та особистостей Першої республіки тощо.
  • Іраклі Хвадагіані — науковий співробітник Soviet Past Research Laboratory, грузинський координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія". Іраклі розповість про публічний (громадський) архів Sovlab, колекції усних історій жертв радянського тоталітаризму та віртуальну виставку პირისპირ (Versus). Експерт порушить й тему грузинського архіву КҐБ: порядку доступу та потенціалу для цифрових проєктів;
  • Маріам Натрошвілі  — художниця. Маріам розповість про цифровий вимір сучасної історії, зокрема проєкт "სიტყვები" (Слова) та Музей сучасного мистецтва. Маріам намагається перетворити політичні чи особисті почуття на наочні форми та слова, алегоричні знаки нашого часу. Проект "Cлова" торкається таких тем тем, як міста, кордони, помилки, сучасні ритуали та міфології, гетеротопії, не-місця, забуті та загублені історії.
Модеруватиме Анна Олійник — виконавчий директор Центру досліджень визвольного руху, координатор проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія"

Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції