АНОНС: Онлайн-зустріч «Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?»

25 березня до 125-річчя від дня народження Бориса Монкевича Український інститут національної пам’яті організовує зустріч «Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?»

25 березня до 125-річчя від дня народження Бориса Монкевича Український інститут національної пам'яті організовує зустріч "Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?" Подія відбуватиметься онлайн та транслюватиметься на офіційній фейсбук-сторінці Інституту. Початок – об 11:00.

 

Модератор – Богдан Галайко, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП.

Вітальні слова:

  • Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті;
  • Михайло Посітко, міський голова Кам'янця-Подільського.
  • Учасники:
    Роман Коваль, президент Історичного клубу "Холодний Яр", дослідник Української революції 1917-1921 рр.;
  • Павло Подобєд, голова Благодійного фонду "Героїка", співробітник Українського інституту національної пам'яті;
  • Дмитро Бабюк, член правління товариства "Просвіта", учасник проекту "Присяга 1919", автор книги "Кам'янець – Соборна столиця України 1917-1920 рр".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».