АНОНС: Онлайн-зустріч «Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?»

25 березня до 125-річчя від дня народження Бориса Монкевича Український інститут національної пам’яті організовує зустріч «Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?»

25 березня до 125-річчя від дня народження Бориса Монкевича Український інститут національної пам'яті організовує зустріч "Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?" Подія відбуватиметься онлайн та транслюватиметься на офіційній фейсбук-сторінці Інституту. Початок – об 11:00.

 

Модератор – Богдан Галайко, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП.

Вітальні слова:

  • Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті;
  • Михайло Посітко, міський голова Кам'янця-Подільського.
  • Учасники:
    Роман Коваль, президент Історичного клубу "Холодний Яр", дослідник Української революції 1917-1921 рр.;
  • Павло Подобєд, голова Благодійного фонду "Героїка", співробітник Українського інституту національної пам'яті;
  • Дмитро Бабюк, член правління товариства "Просвіта", учасник проекту "Присяга 1919", автор книги "Кам'янець – Соборна столиця України 1917-1920 рр".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.