АНОНС: дискусія "Остання шана захисникові: від трагічної звістки до місця спочинку"

5 жовтня у Музеї Майдану відбудеться дискусія про вшанування захисників України

Наскільки держава підтримує рідних у страшний момент, коли вони чують, що той, кого вони чекають з фронту, повернеться уже в труні? Як добре організований ритуал поховання, щоб сім'я змогла попрощатись із захисником, а не витрачати час на організаційні моменти? Ці моменти зрештою впливають на все їх подальше переживання втрати.

В цій розмові ми хочемо поговорити якраз про те, наскільки добре організований і продуманий цей процес в державі Україна? Який шлях ми пройшли за останні 8 років? І що нам ще слід зробити, щоб підтримати сім'ї загиблих захисників у найтрагічніший момент?

 

Учасники дискусії:*
• Юлія Стрельчук – головна спеціалістка Відділу військово-патріотичного виховання Департаменту соціального забезпечення МОУ, дружина загиблого захисника;
• Михайло Котелевський - полковник, головний спеціаліст відділу репатріаційних заходів та пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України (СІМІС), гуманітарного проекту Збройних Сил України "ЕВАКУАЦІЯ 200";
• Юрій Ватрич - підполковник, Заступник військового комісара - начальник сектору комплектування Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
• Олександр Терещенко – ветеран, захисник ДАПу, заступник Міністра у справах ветеранів 2018–2021 рр.;
• Людмила Рибченко – заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидатка історичних наук.

Модераторка  – Оксана Іванців, засновниця проекту "Що таке пам'ятати", голова ГО "Arts&Rights".

*у складі спікерів можливі зміни

Аби взяти участь в дискусії, просимо вас пройти коротку реєстрацію.

Сторінка події в мережі Facebook.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".