АНОНС: дискусія "Остання шана захисникові: від трагічної звістки до місця спочинку"

5 жовтня у Музеї Майдану відбудеться дискусія про вшанування захисників України

Наскільки держава підтримує рідних у страшний момент, коли вони чують, що той, кого вони чекають з фронту, повернеться уже в труні? Як добре організований ритуал поховання, щоб сім'я змогла попрощатись із захисником, а не витрачати час на організаційні моменти? Ці моменти зрештою впливають на все їх подальше переживання втрати.

В цій розмові ми хочемо поговорити якраз про те, наскільки добре організований і продуманий цей процес в державі Україна? Який шлях ми пройшли за останні 8 років? І що нам ще слід зробити, щоб підтримати сім'ї загиблих захисників у найтрагічніший момент?

 

Учасники дискусії:*
• Юлія Стрельчук – головна спеціалістка Відділу військово-патріотичного виховання Департаменту соціального забезпечення МОУ, дружина загиблого захисника;
• Михайло Котелевський - полковник, головний спеціаліст відділу репатріаційних заходів та пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України (СІМІС), гуманітарного проекту Збройних Сил України "ЕВАКУАЦІЯ 200";
• Юрій Ватрич - підполковник, Заступник військового комісара - начальник сектору комплектування Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
• Олександр Терещенко – ветеран, захисник ДАПу, заступник Міністра у справах ветеранів 2018–2021 рр.;
• Людмила Рибченко – заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні, кандидатка історичних наук.

Модераторка  – Оксана Іванців, засновниця проекту "Що таке пам'ятати", голова ГО "Arts&Rights".

*у складі спікерів можливі зміни

Аби взяти участь в дискусії, просимо вас пройти коротку реєстрацію.

Сторінка події в мережі Facebook.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".