АНОНС: Кінолекторій УІНП розпочнеться фільмом про українського генерала

Документальну стрічку про Кузьму Дерев’янка Український інститут національної пам’яті запрошує обговорити з автором сценарію істориком Юрієм Шаповалом

Показ завершить цикл заходів Українського інституту національної пам’яті у рамках відзначення 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни.

Стрічка розповідає про Кузьму Дерев’янка – генерала-лейтенанта,  який 2 вересня 1945 року на борту американського лінкора "Міссурі" підписав Акт капітуляції Японії від радянської сторони. Чому саме українцю з Уманщини випала честь своїм підписом поставити крапку у Другій світовій війні?

Дізнатися про це можна буде зі стрічки, а також подискутувати з автором сценарію Юрієм Шаповалом, доктором історичних наук, керівником Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України.

Читайте: Кузьма Дерев'янко. Українець, який поставив крапку у війні

Цією стрічкою УІНП розпочинає Кінолекторій у кінотеатрі "Ліра" — проект, у якому щомісяця будуть демонструватися фільми, присвячені визначним подіям української та світової історії.

"Такі кіноперегляди — це повчально, і є певний ігровий момент — дивитися легше, ніж читати книжку, і часу менше вимагає. Кінолекторій передбачає ще обговорення, тому що обов’язково має бути рефлексія побаченого. Ми будемо запрошувати до дискусії авторитетних істориків, вибирати несподіваний поворот теми. Так як цього разу — до завершення Другої світової ми обрали фільм про українця, який буквально поставив крапку у цій війні", — розповідає співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Громенко.

 

Показ документального фільму "Кузьма Дерев’янко. Генерал перемоги" (сценарій — Юрій Шаповал, Ірина Шатохіна, режисер — Ірина Шатохіна)

30 вересня, середа о 18.30

Місце: кінотеатр "Ліра"  (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 40)

Вхід вільний.

Довідка: Кузьма Дерев’янко не був типовим радянським генералом, готовим досягти успіху за будь-яку ціну. Бойові соратники відзначили, що він був розумним, вольовим, дбайливим воєначальником, коли потрібно – зі зброєю в руках вступав у бій.

Після підписання Акту капітуляції Японії на Дерев’янка була покладена іще одна важлива місія – відвідати міста Хіросіму й Нагасакі та скласти звіт про їх бомбардування . Він дослідив особливості та наслідки атомних ударів, зробив чимало фотографій цих міст.

Наприкінці вересня особисто доповідав перед найвищим радянським керівництвом. Діяльність генерала отримала високе схвалення. Проте, наслідки перебування на радіоактивному згарищі не минулись безслідно. 

 

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.