Посла РФ у Варшаві можуть вислати за "Польща сама винна у нападі Гітлера"

Влада Польщі не виключає можливості висилання за межі країни російського посла у Варшаві Сєрґєя Андрєєва.

Про це повідомляє tvn24 із посиланням на прес-аташе польського Кабміну Цезарія Томчика.

"Дипломатія має [такі] можливості, починаючи зі звичайної ноти протесту і закінчуючи висилкою дипломата з країни", - пояснив він, додавши, що приймати рішення відносно Андрєєва буде МЗС.

Як відомо, посол Андрєєв заявив про те, що Польща "частково винна" в нападі на неї в 1939 році гітлерівської Німеччини.

Також російський дипломат не вважає узгоджене з нацистами вторгнення радянських військ до Польщі в 1939-му актом агресії.

Також він не вважає репресіями знищення радянськими спецслужбами представників польського визвольного руху.

На думку представника польського уряду, дипломат, перебуваючи "в гостях", повинен покращувати міжнародні зв'язки, а не працювати на негативний імідж своєї країни.

"Слова посла стали для всіх нас ніби ляпасом", - наголосив Томчик.

Нагадаємо, у 2013 році генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв у сталінському стилі звинуватив кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.