Історія вже не визначає порядок денний відносин України й Польщі - посол Дещиця

Питання історії залишаються на порядку денному двосторонніх відносин України і Польщі, але вже не є основними темами переговорів, вважає український посол у Варшаві Андрій Дещиця.

Таку заяву він зробив під час інтерв'ю "Укрінформу".

 

На думку дипломата, цьому сприяло зняття заборони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв в Україні.

"Хоча історичні питання залишаються в переліку порядку денного двосторонніх відносин, але їх знято з топагенди. На це вплинули рішення про зняття заборони на пошуково-ексгумаційні роботи в Україні, що реалізовано після візиту Президента Зеленського до Польщі.

Це розблокувало ведення діалогу в багатьох інших площинах і зняло напруження, яке існувало в переговорах на офіційному рівні", - заявив Дещиця.

За його словами, доти складні історичні питання завжди були якщо не першими, то одними з перших при обговоренні на офіційних зустрічах.

Дипломат також повідомив, що його зустрічі з польськими посадовцями, які відповідають за питання історії, свідчать про те, що вони мають намір узятися за впорядкування легальних українських місць пам'яті в Польщі.

"Це вимагає певного часу, процедур. Зрештою заява Президента України також не означала негайного розблокування пошуково-ексгумаційних робіт. Вона прозвучала у серпні, а робота розпочалася наприкінці листопада.

Є певні процедури, які потрібно виконати. І такою є позиція польської сторони", - підкреслив посол.

Водночас він визнав, що є "інституції, можливо, і треті сторони, які зацікавлені, аби це питання й надалі було предметом розбрату між українцями й поляками".

"Але якщо ми переконані у важливості українсько-польського стратегічного партнерства, то ми маємо стояти вище таких спроб і провокацій, поводитися цивілізовано, виходячи з принципу, що треба вшанувати тих осіб та воїнів, які загинули. І це правило має бути застосовано до всіх", - наголосив дипломат.

За його словами, українська сторона хоче відновити консультації в рамках двосторонньої угоди від 1994 року про збереження місць пам'яті - аби врегульовувати всі питання, пов'язані з такими місцями як у Польщі, так і в Україні.

"Тобто, ми маємо правову базу для такої співпраці – лише потрібно її використовувати", - зауважив Дещиця.

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам'ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам'ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині. Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам'ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам'ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам'яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов'язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам'яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам'ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам'яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам'ятник не був символічним.

Під час зустрічі у Варшаві 31 серпня 2018 року Президент України Володимир Зеленський та Президент Польщі Анджей Дуда домовились оновити й перезавантажити двосторонню робочу групу з вирішення історичних питань, що працюватиме під патронатом обох глав держав. 

"Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні, а польська сторона опоряджає українські місця пам'яті в Польщі. Запропонував Президенту Дуді спорудити на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення", – зазначив тоді Зеленський.

Історія між травами забуття: могила богданівців на Замковій

Могила на Замковій урочисто розпочала довгий шерег могил Української революції (могили «крутян», могила козаків, розстріляних чекістами під Базаром, відомі і невідомі могили повстанців). Проте тоді всім, як і на Майдані у січні-лютому 2014-го, хотілося вірити, що ті перші жертви будуть і останніми. Тому і прийшов на цей похорон увесь український Київ…

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»