Відведіть Дуду в музей!

Листування між послом Польщі Анджеєм Пшиленбським та України Андрієм Мельником зі сторони нагадує боротьбу двох йокодзун. Обидва посли ментально чимсь схожі між собою. Проте лист Пшиленбського Мельнику навіть з польського боку виглядає як оголошення нової історичної війни Україні.

Ten tekst przeczytasz po-polsku

Проти нашого посла у Берліні Андрія Мельника, який вже рік дивує українських та німецьких істориків своїми звинуваченнями, розпочав війну посол Польщі в Берліні Анджей Пшиленбський.

Він відрізняється ще більш екстравагантним світоглядом, ніж наш, і в Берліні спричинив вже не один скандал. Можливо наш посол Мельник у своїх нападах на "неправильних" істориків діяв за прикладом польського колеги. Але тут не про це.

 
Посол Польщі в Берліні Анджей Пшиленбський вважає, що під час Другої світової війни загинуло кілька сотень тисяч українців

Бо раптом посол Пшиленбський послухав радіо. Німецьке. А там виступав посол Мельник.

І тут у посла Пшиленбського щось почало тліти, підгоряти і плавитися. Посол Пшиленбський написав послу Мельника листа.

У контексті конфлікта нашого посла з українськими та німецькими істориками це виглядає саме як поєдинок двох традиційних борців-сумоїстів: Мельник нарешті отримав достойного суперника.

Лист польського посла українському днями опублікувала польська Gazeta Wyborcza у публікації "Посол Пшиленбській на стежці війни. Цього разу – з Україною".

 
 
Лист посла Анджея Пшиленбського послу Андрію Мельнику опублікувала польська Gazeta Wyborcza

Суть претензій Пшиленбського: ніяких 8 мільйонів жертв українців у Другій світовій війні не було, можна говорити максимум про кілька сотень тисяч. Натомість згадує і "українську охорону" Аушвіца, і українців, які причетні до розстрілів євреїв у Бабиному Яру.

Там багато цікавих "історичних відкриттів".

Славомір Ценцкевич один з відомих польських істориків написав пару років тому у популярному тижневику Do Rzeczy: "…мусимо чітко - так само як Ізраїль - репрезентувати власну національну точку зору. Інакше програємо боротьбу за місце поляків як жертв двох тоталітаризмів".

Я тоді не міг збагнути, як і з ким поляки планують боротися за місце головної жертви двох тоталітаризмів. Виявляється - з нами, з українцями.

Так от. Трохи цифр:

Польських солдат і офіцерів у збройній боротьбі з нацизмом загинуло 240 тисяч.

Солдат і офіцерів з України - 3 500 000.

Тобто в 14 разів більше.

За підрахунками Музею історії України у Другій світовій війні на території сучасної Польщі у боях з Вермахтом загинуло більше 700 тисяч солдат і офіцерів, які були мобілізовані з України.

Тобто українців у збройній боротьбі з нацизмом на території Польщі у 1944-45 роках загинуло майже в три рази більше, ніж польських вояків за усі 6 років Другої світової.

У понеділок та вівторок у Києві перебуватиме з візитом президент Польщі Анджей Дуда.

Треба терміново внести зміни у програму візиту і рівно на півгодини завести його до Національного Музею історії України в Другій світовій війні! Цього буде достатньо.

Там зберігаються сповіщення про смерть і оригінальні списки загиблих більш ніж 3 мільйонів солдат і офіцерів, мобілізованих з України.

Ці стелажі зі свідченнями про трагічні долі більш ніж 3 мільйонів українських вояків справляють неймовірно гнітюче враження. Це - залізні факти, неспростовні свідчення, а не марення фантазера Пшиленбського.

Іще одна цитата. Професор Тімоті Снайдер, виступ у Бундестазі 20 червня 2017 року:

"...На боці союзників воювало і, відповідно, загинуло більше українців, ніж французів; воювало і, відповідно, загинуло більше українців, ніж британців; воювало і, відповідно, загинуло більше українців, ніж американців; воювало і, відповідно, загинуло більше українців, ніж французів, британців і американців разом узятих. Разом узятих!

...

Отже, коли ми думаємо, як закінчилась окупація, ми також повинні пам'ятати, де більшість часу були українці: пам'ятати, що українці страждали під німецькою окупацією, де приблизно 3.5 мільйони українських цивільних, переважно дітей і жінок, було вбито; і, знову ж таки, приблизно 3 мільйони українців загинули в уніформі Червоної армії, воюючи з Вермахтом."

У цій цитаті професор не згадує українських євреїв-жертв Голокосту. Масштаб цих жертв оцінюють у 1-1,5 мільйони.

Отже. 3 + 3,5 + 1,5 = 8 мільйонів жертв Другої світової в Україні.

Відведіть Дуду в музей!

Сергій Дібров: Чому Василь Кук?

Триває громадське обговорення ініціативи про присвоєння 21 окремій механізованій бригаді почесного найменування на честь генерал-хорунжого УПА Василя Кука.

Роберт Чижевський: Друге життя одного прапора

Під час свого прощального візиту до Києва Президент Анджей Дуда подарував Президентові України Володимиру Зеленському копію одного історичного прапора. Під ним билися повстанці 1863 року – повстанці з відділу Едмунда Ружицького.

Михайло Косів: Мова, релігія, прапор і герб. Як приймали Конституцію України

Якщо Конституція США складається з 18-ти статей, то в нашій Конституції є 161 стаття основного змісту: ми розписали всі сфери суспільного, економічного, політичного, оборонного, культурного, релігійного життя дуже чітко. Я був тоді членом Президії Верховної Ради, головою Комісії з питань культури і духовності. Отож всі гуманітарні норми, закладені в Конституції, проходили через наш Комітет і через мене особисто. Пам'ятаю, скільки було суперечок навколо десятої статті про мову.

Олексій Мустафін: Вбивство на Відовдан. Міфологія на крові

28 червня 1914 року у Сараєві був вбитий спадкоємець австрійського та угорського престолів ерцгерцог Франц Фердинанд та його дружина Софія. Замах влаштувала невелика – кількість її учасників навряд чи сягала й двох десятків чоловік - підпільна організація "Молода Боснія". Проте на "завдання" вирушили одразу шість бойовиків. З них троє були хворі на туберкульоз - відтак втрачати їм, по суті, було нічого.