ГЕНКОНСУЛ РОСІЇ В КРИМУ НАЗВАВ ТАТАР "ЗРАДНИКАМИ"

Генеральний консул Росії в Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що фільм про депортацію кримських татар "Хайтарма" "спотворює історію Великої Вітчизняної війни", і порадив кримським татарам не замовчувати "тематику зрадництва".

Так Андрєєв пояснив телеканалу АТР, чому він не рекомендував росіянам, які спеціально прилетіли з Москви на прем'єру "Хайтарма", дивитися кіно, повідомляє Krymtatar.in.ua.

"Якщо б це був багатосерійний фільм, де з 20 серій 17 були б про подвиг радянського народу, радянських солдат, легендарних льотчиків в роки Великої Вітчизняної війни, 2 серії були б про питання співпраці з фашистськими окупантами осіб кримськотатарської національності, і завершальна, може бути, серія про депортацію, трагедію і державний злочин радянського керівництва, я б пішов на цей фільм, я б продивився всі 20 серій", - сказав консул.

Ведуча телеканалу АТР Ліля Буджурова зауважила, що це інтерв'ю може викликати образу у кримських татар на Росію, і нагадала Андреєву, що він є дипломатом.

У відповідь консул заявив: "Мені не потрібні ваші поради! Все, що я сьогодні сказав, - це абсолютно офіційно. Ось запишіть і прокручуйте будь-якому кримському татарину. Моє слово і слово Росії повинно звучати, має бути відомо".

Як відомо, 17 травня в Сімферополі відбулась прем'єра фільму "Хайтарма". На прем'єру були запрошені учні двічі героя Радянського Союзу Амет-Хан Султана - кримськотатарського пілота-аса часів Другої світової війни - головного героя фільму. Однак після відвідин Генерального консульства Росії в Сімферополі, всі, крім одного льотчика, не прийшли на прем'єру.

У 2011 році Андрєєв казав, що Переяславська Рада - це "навіки".

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братські народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Лідер КПУ Петро Симоненкоо заявляв, що депортація кримських татар Сталіним у 1944 році - це благо для кримськотатарського народу.

Читайте також:

Трейлер фільму "Хайтарма". ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Як російські козаки служили німецьким нацистам

Волзькі татари згадали, як Москва штурмувала Казань. ФОТО

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.