ГЕНКОНСУЛ РОСІЇ В КРИМУ НАЗВАВ ТАТАР "ЗРАДНИКАМИ"

Генеральний консул Росії в Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що фільм про депортацію кримських татар "Хайтарма" "спотворює історію Великої Вітчизняної війни", і порадив кримським татарам не замовчувати "тематику зрадництва".

Так Андрєєв пояснив телеканалу АТР, чому він не рекомендував росіянам, які спеціально прилетіли з Москви на прем'єру "Хайтарма", дивитися кіно, повідомляє Krymtatar.in.ua.

"Якщо б це був багатосерійний фільм, де з 20 серій 17 були б про подвиг радянського народу, радянських солдат, легендарних льотчиків в роки Великої Вітчизняної війни, 2 серії були б про питання співпраці з фашистськими окупантами осіб кримськотатарської національності, і завершальна, може бути, серія про депортацію, трагедію і державний злочин радянського керівництва, я б пішов на цей фільм, я б продивився всі 20 серій", - сказав консул.

Ведуча телеканалу АТР Ліля Буджурова зауважила, що це інтерв'ю може викликати образу у кримських татар на Росію, і нагадала Андреєву, що він є дипломатом.

У відповідь консул заявив: "Мені не потрібні ваші поради! Все, що я сьогодні сказав, - це абсолютно офіційно. Ось запишіть і прокручуйте будь-якому кримському татарину. Моє слово і слово Росії повинно звучати, має бути відомо".

Як відомо, 17 травня в Сімферополі відбулась прем'єра фільму "Хайтарма". На прем'єру були запрошені учні двічі героя Радянського Союзу Амет-Хан Султана - кримськотатарського пілота-аса часів Другої світової війни - головного героя фільму. Однак після відвідин Генерального консульства Росії в Сімферополі, всі, крім одного льотчика, не прийшли на прем'єру.

У 2011 році Андрєєв казав, що Переяславська Рада - це "навіки".

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братські народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Лідер КПУ Петро Симоненкоо заявляв, що депортація кримських татар Сталіним у 1944 році - це благо для кримськотатарського народу.

Читайте також:

Трейлер фільму "Хайтарма". ВІДЕО

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Як російські козаки служили німецьким нацистам

Волзькі татари згадали, як Москва штурмувала Казань. ФОТО

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.