Історик Володимир В’ятрович прочитає у Львові лекцію «Друга світова. Війна пам’ятей»

Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на багато десятиліть. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її учасники. Як же бачить цю війну Україна?

 Два роки як Україна запровадила нову традицію вшанування жертв та учасників  Другої світової війни. Новий символ пам’яті - червоний мак.

Новий зміст — відмова  від святкування на користь вшанування, чесний діалог навколо складних сторінок  минулого та рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом у лавах  Об’єднаних націй (як держав, так і бездержавних народів).

 Чому важливі нові традиції вшанування пам’яті? Якою насправді була Друга світова  для українців? Як дивляться на війну інші країни, і як на неї дивимося ми?

 Про це та більше у відкритій лекції історика Володимира В’ятровича, голови  Інституту національної пам’яті в рамках освітньо-дискусійної програми Форуму  видавців "Уроки історії".

 "Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на  багато десятиліть. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її  учасники. — говорить Володимир В’ятрович. —

Окремі з них, намагаючись  його захистити, погоджуються навіть на ухвалення суворих законів, які  карали б тих, хто відважується на перегляд усталених поглядів. Чи існує в  наших науковців і політиків цілісне бачення війни та місця в ній українців, і чи  потрібне воно нам?"

19:00 - лекція Володимира В’ятровича "Друга світова. Війна пам’ятей"

Місце: готель "Жорж", конференц-зал (пл. Міцкевича, 1)

Лекція відбудеться в рамках презентації нового проекту Українського інституту національної пам’яті — фотодокументальної виставки "Українська Друга світова". Детальніше про виставку читайте тут.

Виставку можна оглянути щодня з 10 до 13 вересня 2015 р. на площі Ринок біля міської Ратуші.

Заходи відбудуться в рамках історичного майданчику Форуму видавців "Урок історії". Програму роботи майданчика можна подивитися тут.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.