Виставку “Українська Друга світова” відкриють у Львові

Більше 6 мільйонів солдатів у шістьох арміях на всіх фронтах від Атлантики до Тихого океану. Яку роль відіграли ці українці у світовому протистоянні? Вперше історики представлять український вимір тієї війни.

На центральній площі Львова — площі Ринок — Український інститут національної пам’яті за участі Центру досліджень визвольного руху в рамках 22 Форуму видавців відкриють фотодокументальну виставку "Українська Друга світова".

Презентація відбудеться за участі Голови Інстиуту національної пам’яті Володимира В’ятровича та міського голови Львова Андрія Садового.

2 вересня минуло 70 років від завершення Другої світової війни. Україна понесла одні з найбільших втрат — понад 10 мільйонів українців.

Символічно, що саме українець — генерал Кузьма Дерев’янко поставив підпис від імені СРСР на фінальному документі війни — Акті про капітуляцію Японії 2 вересня 1945 р.

Виставка вперше представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією.

У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Виставку відкриють 10 вересня о 13:00 на площі перед Ратушею (пл. Ринок, 1) за участі Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, директора Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслана Забілого, істориків Сергія Громенка, Максима Майорова, Василя Павлова (Український інститут національної пам’яті) та Ігоря Бігуна (Центр досліджень визвольного руху).

10 вересня, 13:00

Місце: м. Львів, пл. Ринок, 1

Виставку можна оглянути щодня до 13 вересня 2015 р.

Детальніше про пам'ять про Другу світову війну розповість історик Володимир В’ятрович під час своєї лекції "Друга світова. Війна пам’ятей" 10 вересня, 19:00 (Готель "Жорж", конференц-зал (пл. Міцкевича, 1)

10 вересня, 19:00

Місце: Готель "Жорж", конференц-зал (м. Львів, пл. Міцкевича, 1)

Заходи відбудуться в рамках історичного майданчику Форуму видавців "Урок історії". Програму роботи майданчика можна подивитися тут.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.