"Українці— народ-військо". В УІНП розповіли про армію без держави

Українці - один із небагатьох народів у світі, які могли створювати своє військо, навіть не маючи держави, - розповіли  "ІП" в Інституті національної пам’яті з нагоди 14 жовтня - Дня захисника України.

"У XVI-XVII столітті козацьке військо творилося раніше за державу і потім з нього постала українська держава. Це повторилося в ХХ столітті. І у 1917-1920 роках, і пізніше, коли наша земля була окупована нацистами, люди самі брали до рук зброю.

Українська повстанська армія почала формуватися стихійно, потім цю ініціативу підтримала Організація українських націоналістів. УПА вибудовувалася звичайними людьми за зразком регулярних армій і стала унікальним явищем у світовій історії" - каже історик, голова Інституту Володимир В'ятрович.

Він стверджує, що творення українцями сучасної армії в 2014-2015 роках - теж продовження традицій та історичного досвіду:

"Військові, добровольці, медики, волонтери, кожен громадянин/громадянка, які допомагають армії і є тим народом, здатним практично без підтримки держави виставити проти ворога боєздатну армію. Ми - народ-військо".

Як відомо, День захисника України призначено на церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Українська традиція вшанування Покрови була популярною в козацьку добу. У XX ст. Покрову як опікунку українського війська прийняла Українська повстанська армія.

 

Після відновлення незалежності у 1991 році цей день був неформальним Днем козацтва та УПА.

З 2014 року 14 жовтня стало державним святом захисників та захисниць України, з 2015 цей день також вихідний.

Більше про історію свята - у матеріалі на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.