"Українці— народ-військо". В УІНП розповіли про армію без держави

Українці - один із небагатьох народів у світі, які могли створювати своє військо, навіть не маючи держави, - розповіли  "ІП" в Інституті національної пам’яті з нагоди 14 жовтня - Дня захисника України.

"У XVI-XVII столітті козацьке військо творилося раніше за державу і потім з нього постала українська держава. Це повторилося в ХХ столітті. І у 1917-1920 роках, і пізніше, коли наша земля була окупована нацистами, люди самі брали до рук зброю.

Українська повстанська армія почала формуватися стихійно, потім цю ініціативу підтримала Організація українських націоналістів. УПА вибудовувалася звичайними людьми за зразком регулярних армій і стала унікальним явищем у світовій історії" - каже історик, голова Інституту Володимир В'ятрович.

Він стверджує, що творення українцями сучасної армії в 2014-2015 роках - теж продовження традицій та історичного досвіду:

"Військові, добровольці, медики, волонтери, кожен громадянин/громадянка, які допомагають армії і є тим народом, здатним практично без підтримки держави виставити проти ворога боєздатну армію. Ми - народ-військо".

Як відомо, День захисника України призначено на церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Українська традиція вшанування Покрови була популярною в козацьку добу. У XX ст. Покрову як опікунку українського війська прийняла Українська повстанська армія.

 

Після відновлення незалежності у 1991 році цей день був неформальним Днем козацтва та УПА.

З 2014 року 14 жовтня стало державним святом захисників та захисниць України, з 2015 цей день також вихідний.

Більше про історію свята - у матеріалі на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.