ДЛЯ АРМІЙЦІВ СТВОРИЛИ ІСТОРИЧНИЙ ЛЕКТОРІЙ

Для бійців Збройних сил та інших військовослужбовців створено проект лекцій "Історія для воїна".

Йдеться насамперед про військових, які беруть участь у АТО, повідомляється на сторінці проекту у Facebook.

В першу чергу це лекторій для підтримки бойового духу солдатів, надання сприятливої мотивації і досвіду минулого, зв'язку з ним, зазначають організатори.

"Учасники проекту – це історики, які бажають внести свою професійну лепту у побудову сильного українського війська, - повідомляє сторінка проекту. - Робити це збираємось, читаючи лекції з історії України, таким чином піднімаючи рівень історичних знань бійців та бойовий дух".

Перші лекції пройдуть у Головному військовому клінічному госпіталі для поранених бійців АТО.

Істориків - як науковців, так і студентів - запрошують долучитись до спільної справи та побудови сильного українського війська.

Для участі у проекті потрібно обрати найбільш цікаву для себе тему та підготувати за нею лекцію, бажано - з іноваційністю в методології викладання.

Щоб долучитися до проекту, потенційні лектори мають заповнити форму.

Підтримку проекту надає Український інститут національної пам'яті та історичний факультет КНУ ім. Шевченка.

Щоб уточнити деталі, пишіть oleh.hl9@gmail.com, maryna.mirzaeva@gmail.com.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.