Тиждень митрополита Шептицького в Києві. РОЗКЛАД заходів

У 2015 році Україна відзначає 150-ліття з дня народження Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1865–1944).

З цієї нагоди в Києві відбудеться серія заходів в рамках "Тижня Митрополита Андрея Шептицького".

До оганізації заходів долучилася громадськість (Громадський комітет пам’яті Бл.Священомученика Омеляна Ковча), урядові структури (Український інстиутт національної пам’яті, Міністерство культури України), академічні осередки (Український католицький університет, Київський національний університет імені Т.Шевченка) та Українська греко-католицька церква.

Як відомо, місто Київ розглядає питання назвати одну із великих вулиць іменем Андрея Шептицького.

У вівторок, 27 жовтня, о 12:00 в Будинку вчителя презентуватимуть фотодокументальну виставку "Андрей Шептицький: великий незнаний". На 18 стендах виставки будуть представлені унікальні документи і світлини, які розкривають життєвий шлях митрополита.

Місце: Київський міський будинок учителя (вул. Володимирська, 57). Вхід вільний. Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центральний державний історичний архів України у м. Львові, Галузевий державний архів Служби безпеки України.

У середу, 28 жовтня, о 16:00 на Будинку вчителя урочисто відкриють меморіальну дошку Митрополиту Андрею Шептицькому, після чого відбудеться церемонія вручення відзнаки Блаженного священномученика Омеляна Ковча, який був послідовником Митрополита та віддзеркаленням ідеалу священнослужителя, що його плекав великий Митрополит.

У програмі заходу: слово Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, церемонія вручення відзнаки та виступ Національного ансамблю солістів "Київська камерата".

Місце: Київський міський будинок учителя (вул. Володимирська, 57). Вхід на церемонію  за запрошеннями. Замовлення запрошень по e-mail: o.komitet@gmail.com з темою "Ковч".

Організатори: Комітет із вшанування пам'яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча та Благодійний фонд "Гуманітарні ініціативи".

У п’ятницю, 30 жовтня, в КНУ ім. Т. Шевченка відбудеться

- Міжнародна наукова конференція "Як будувати рідну хату" – погляд з ХХІ століття" (9:00 – 17:00). Відомі науковці та громадські діячі з України, США й Німеччини обговорять духовну спадщину Митрополита Андрея.  

- Круглий стіл: "Ідеал нашого національного життя у ХХІ столітті" (14:00 – 16:30) –  завдання співпраці Церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави"

Місце: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60). Вхід вільний. Прохання реєструватися через форму або електронну пошту uinp.ua@gmail.com.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Український католицький університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Українська греко-католицька церква.

У неділю, 1 листопада,

об 11:00 в Патріаршому соборі Воскресіння Христового, який розташовується за адресою вул. Микільсько-Слобідська 5 (поруч з Міжнародним виставковим центром), Глава УГКЦ Блаженніший Святослав очолить Архиєрейську Літургію за прославу митрополита Андрея Шептицького.

о 17:00 — завершальний захід на пошану Митрополита — урочиста академія, присвячена 150-річчю з дня народження Андрея Шептицького, яка відбудеться в Національній опері України ім. Т. Г. Шевченка.

У програмі: виступи керівників держави, глав церков, виставка Міжнародного форуму дитячої творчості  "Золотий мольберт слідами Мойсея українського Духа" присвяченого  Митрополиту Андрею Шептицькому та ораторія Мирослава Волинського "Я тебе кличу".

Місце: Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка (вул. Володимирська, 50). Вхід на урочисту академію за безкоштовними та іменними запрошеннями. Замовлення запрошень по e-mail: o.komitet@gmail.com з темою "Шептицький". 

Довідка ІП:

Митрополит Шептицький (1865—1944) понад 40 років очолював українських греко-католиків (1901—1944). На час його головування в УГКЦ припали переломні моменти української і світової історії: дві світові війни, польсько-українська війна 1918-1919 років, Голодомор, Голокост, радянська окупація, німецька окупація.

Однак завдяки зусиллям, які Митрополит докладав для гуртування й захисту своїх вірян і українців загалом, Греко-католицька церква досягла свого найбільшого розквіту й авторитету в суспільстві й світі, а сам митрополит увійшов в історію як один з найвизначніших українців та духовних провідників народу.

 

І.Б.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.