АНОНС: виставка про боротьбу еміграції за незалежність

У читальному залі Центрального державного архіву зарубіжної україніки 28 жовтня відбудеться відкриття виставки "Громадсько-політичні організації української еміграції у боротьбі за незалежність".

Документи виставки висвітлюють діяльність громадсько-політичних організацій української еміграції в США та Канаді, спрямовану на здобуття Україною незалежності.

 

На виставці презентуватимуться документи:

- Організації державного відродження України;

- Українського національного об’єднання Канади;

- Української січової громади;

- Українського визвольного фонду в Канаді;

- Українського конгресового комітету Америки;

- Комітету українців Канади;

- Світової координаційної ради ідеологічно споріднених націоналістичних організацій;

- Світового конгресу вільних українців.

Основними завданнями, що ставили перед собою ці організації, були ідеологічна та фінансова підтримка визвольного руху на рідних землях, сприяння патріотичному вихованню української молоді за кордоном, об’єднання українських громадсько-політичних сил у США та Канаді незалежно від їх політичних уподобань.

Гості виставки зможуть прослідкувати еволюцію боротьби за незалежність України, починаючи з 30-х років XX сторіччя до досягнення цієї мети у 1991 р.

Виставка відкриється 28 жовтня 2015 р. о 14-00 і триватиме до 13 листопада 2015 р.

Місце: Центральний державний архів зарубіжної україніки (вул. Солом’янська, 3)

Вхід вільний.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.