АНОНС: виставка про боротьбу еміграції за незалежність

У читальному залі Центрального державного архіву зарубіжної україніки 28 жовтня відбудеться відкриття виставки "Громадсько-політичні організації української еміграції у боротьбі за незалежність".

Документи виставки висвітлюють діяльність громадсько-політичних організацій української еміграції в США та Канаді, спрямовану на здобуття Україною незалежності.

 

На виставці презентуватимуться документи:

- Організації державного відродження України;

- Українського національного об’єднання Канади;

- Української січової громади;

- Українського визвольного фонду в Канаді;

- Українського конгресового комітету Америки;

- Комітету українців Канади;

- Світової координаційної ради ідеологічно споріднених націоналістичних організацій;

- Світового конгресу вільних українців.

Основними завданнями, що ставили перед собою ці організації, були ідеологічна та фінансова підтримка визвольного руху на рідних землях, сприяння патріотичному вихованню української молоді за кордоном, об’єднання українських громадсько-політичних сил у США та Канаді незалежно від їх політичних уподобань.

Гості виставки зможуть прослідкувати еволюцію боротьби за незалежність України, починаючи з 30-х років XX сторіччя до досягнення цієї мети у 1991 р.

Виставка відкриється 28 жовтня 2015 р. о 14-00 і триватиме до 13 листопада 2015 р.

Місце: Центральний державний архів зарубіжної україніки (вул. Солом’янська, 3)

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".