АНОНС: виставка про боротьбу еміграції за незалежність

У читальному залі Центрального державного архіву зарубіжної україніки 28 жовтня відбудеться відкриття виставки "Громадсько-політичні організації української еміграції у боротьбі за незалежність".

Документи виставки висвітлюють діяльність громадсько-політичних організацій української еміграції в США та Канаді, спрямовану на здобуття Україною незалежності.

 

На виставці презентуватимуться документи:

- Організації державного відродження України;

- Українського національного об’єднання Канади;

- Української січової громади;

- Українського визвольного фонду в Канаді;

- Українського конгресового комітету Америки;

- Комітету українців Канади;

- Світової координаційної ради ідеологічно споріднених націоналістичних організацій;

- Світового конгресу вільних українців.

Основними завданнями, що ставили перед собою ці організації, були ідеологічна та фінансова підтримка визвольного руху на рідних землях, сприяння патріотичному вихованню української молоді за кордоном, об’єднання українських громадсько-політичних сил у США та Канаді незалежно від їх політичних уподобань.

Гості виставки зможуть прослідкувати еволюцію боротьби за незалежність України, починаючи з 30-х років XX сторіччя до досягнення цієї мети у 1991 р.

Виставка відкриється 28 жовтня 2015 р. о 14-00 і триватиме до 13 листопада 2015 р.

Місце: Центральний державний архів зарубіжної україніки (вул. Солом’янська, 3)

Вхід вільний.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.