АНОНС: виставка про боротьбу еміграції за незалежність

У читальному залі Центрального державного архіву зарубіжної україніки 28 жовтня відбудеться відкриття виставки "Громадсько-політичні організації української еміграції у боротьбі за незалежність".

Документи виставки висвітлюють діяльність громадсько-політичних організацій української еміграції в США та Канаді, спрямовану на здобуття Україною незалежності.

 

На виставці презентуватимуться документи:

- Організації державного відродження України;

- Українського національного об’єднання Канади;

- Української січової громади;

- Українського визвольного фонду в Канаді;

- Українського конгресового комітету Америки;

- Комітету українців Канади;

- Світової координаційної ради ідеологічно споріднених націоналістичних організацій;

- Світового конгресу вільних українців.

Основними завданнями, що ставили перед собою ці організації, були ідеологічна та фінансова підтримка визвольного руху на рідних землях, сприяння патріотичному вихованню української молоді за кордоном, об’єднання українських громадсько-політичних сил у США та Канаді незалежно від їх політичних уподобань.

Гості виставки зможуть прослідкувати еволюцію боротьби за незалежність України, починаючи з 30-х років XX сторіччя до досягнення цієї мети у 1991 р.

Виставка відкриється 28 жовтня 2015 р. о 14-00 і триватиме до 13 листопада 2015 р.

Місце: Центральний державний архів зарубіжної україніки (вул. Солом’янська, 3)

Вхід вільний.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.