АНОНС: У Києві відкриють виставку про рятівника культурних пам’яток Федора Ернста

9 листопада минає 130 років від дня народження Федора Ернста – мистецтвознавця, пам’яткоохоронця та музейного діяча. Національний музей історії України відкриває до цієї дати виставку «Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста».

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Творче життя Федора Ернста припало на складний період української історії. Намагаючись захистити культурну спадщину, Федір Ернст брав участь у роботі Комісії з реставрації Софійського собору. Разом із Данилом Щербаківським науковець рятував від нищення церковні предмети, зокрема, виготовлені на Києво-Межигірській фаянсовій  фабриці. Ці пам'ятки можна побачити на виставці.

Керуючи художнім відділом Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка (1923–1933), Федір Ернст суттєво поповнив його колекцію – зібрав понад 5 тис. картин. На виставці представлять частину з них, зокрема – роботи Тараса Шевченка і Георгія Нарбута, а також портрети українських гетьманів.

Федір Ернст відіграв велику роль у збереженні предметів із колекції відомого українського колекціонера Оскара Гансена. Унікальні речі із цього зібрання також стануть частиною експозиції.

Наприкінці 1920 х років науковець обґрунтував ідею заповідника "Київський акрополь", який мав об'єднати Софійський собор, Десятинну, Георгіївську та Андріївську церкви, Михайлівський монастир та зберегти від руйнування Хрещатик. Федора Ернста 23 жовтня 1933 року заарештували, а в 1942-му – розстріляли.

Проєкт, який розповідає про трагічну долю науковця та демонструє частину врятованої ним культурної спадщини, реалізований у партнерській співпраці з Національним музеєм Тараса Шевченка, Національним художнім музеєм України, Інститутом археології НАН України, Інститутом рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ДАКО.


Кураторка виставки – наукова співробітниця Національного музею історії України Олена Кохан.

Виставка "Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста" буде відкрита в Національному музеї історії України на третьому поверсі у 23-й залі. Відвідувачі зможуть її оглянути за попереднім записом з 11 листопада за умови наявності Covid 19 – сертифікатів. Виставка триватиме до 09 березня 2022 р.


Час: урочисте відкриття 9 листопада, вівторок,  16.00


Місце: в Національному  музеї історії України (вул. Володимирська, 2).


Контакт: 0987633937 (Леонід).


ФОРМА ДЛЯ АКРЕДИТАЦІЇ ЗМІ.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.