АНОНС: У Києві відкриють виставку про рятівника культурних пам’яток Федора Ернста

9 листопада минає 130 років від дня народження Федора Ернста – мистецтвознавця, пам’яткоохоронця та музейного діяча. Національний музей історії України відкриває до цієї дати виставку «Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста».

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Творче життя Федора Ернста припало на складний період української історії. Намагаючись захистити культурну спадщину, Федір Ернст брав участь у роботі Комісії з реставрації Софійського собору. Разом із Данилом Щербаківським науковець рятував від нищення церковні предмети, зокрема, виготовлені на Києво-Межигірській фаянсовій  фабриці. Ці пам'ятки можна побачити на виставці.

Керуючи художнім відділом Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка (1923–1933), Федір Ернст суттєво поповнив його колекцію – зібрав понад 5 тис. картин. На виставці представлять частину з них, зокрема – роботи Тараса Шевченка і Георгія Нарбута, а також портрети українських гетьманів.

Федір Ернст відіграв велику роль у збереженні предметів із колекції відомого українського колекціонера Оскара Гансена. Унікальні речі із цього зібрання також стануть частиною експозиції.

Наприкінці 1920 х років науковець обґрунтував ідею заповідника "Київський акрополь", який мав об'єднати Софійський собор, Десятинну, Георгіївську та Андріївську церкви, Михайлівський монастир та зберегти від руйнування Хрещатик. Федора Ернста 23 жовтня 1933 року заарештували, а в 1942-му – розстріляли.

Проєкт, який розповідає про трагічну долю науковця та демонструє частину врятованої ним культурної спадщини, реалізований у партнерській співпраці з Національним музеєм Тараса Шевченка, Національним художнім музеєм України, Інститутом археології НАН України, Інститутом рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ДАКО.


Кураторка виставки – наукова співробітниця Національного музею історії України Олена Кохан.

Виставка "Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста" буде відкрита в Національному музеї історії України на третьому поверсі у 23-й залі. Відвідувачі зможуть її оглянути за попереднім записом з 11 листопада за умови наявності Covid 19 – сертифікатів. Виставка триватиме до 09 березня 2022 р.


Час: урочисте відкриття 9 листопада, вівторок,  16.00


Місце: в Національному  музеї історії України (вул. Володимирська, 2).


Контакт: 0987633937 (Леонід).


ФОРМА ДЛЯ АКРЕДИТАЦІЇ ЗМІ.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.