АНОНС: У Києві відкриють виставку про рятівника культурних пам’яток Федора Ернста

9 листопада минає 130 років від дня народження Федора Ернста – мистецтвознавця, пам’яткоохоронця та музейного діяча. Національний музей історії України відкриває до цієї дати виставку «Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста».

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Творче життя Федора Ернста припало на складний період української історії. Намагаючись захистити культурну спадщину, Федір Ернст брав участь у роботі Комісії з реставрації Софійського собору. Разом із Данилом Щербаківським науковець рятував від нищення церковні предмети, зокрема, виготовлені на Києво-Межигірській фаянсовій  фабриці. Ці пам'ятки можна побачити на виставці.

Керуючи художнім відділом Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка (1923–1933), Федір Ернст суттєво поповнив його колекцію – зібрав понад 5 тис. картин. На виставці представлять частину з них, зокрема – роботи Тараса Шевченка і Георгія Нарбута, а також портрети українських гетьманів.

Федір Ернст відіграв велику роль у збереженні предметів із колекції відомого українського колекціонера Оскара Гансена. Унікальні речі із цього зібрання також стануть частиною експозиції.

Наприкінці 1920 х років науковець обґрунтував ідею заповідника "Київський акрополь", який мав об'єднати Софійський собор, Десятинну, Георгіївську та Андріївську церкви, Михайлівський монастир та зберегти від руйнування Хрещатик. Федора Ернста 23 жовтня 1933 року заарештували, а в 1942-му – розстріляли.

Проєкт, який розповідає про трагічну долю науковця та демонструє частину врятованої ним культурної спадщини, реалізований у партнерській співпраці з Національним музеєм Тараса Шевченка, Національним художнім музеєм України, Інститутом археології НАН України, Інститутом рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ДАКО.


Кураторка виставки – наукова співробітниця Національного музею історії України Олена Кохан.

Виставка "Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста" буде відкрита в Національному музеї історії України на третьому поверсі у 23-й залі. Відвідувачі зможуть її оглянути за попереднім записом з 11 листопада за умови наявності Covid 19 – сертифікатів. Виставка триватиме до 09 березня 2022 р.


Час: урочисте відкриття 9 листопада, вівторок,  16.00


Місце: в Національному  музеї історії України (вул. Володимирська, 2).


Контакт: 0987633937 (Леонід).


ФОРМА ДЛЯ АКРЕДИТАЦІЇ ЗМІ.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?