АНОНС: відкриття виставки "Старі культури нової батьківщини"

З 4 до 30 листопада 2021 р. у центрі Праги на Градчанській площі буде розміщено інформаційну виставку, присвячену двом визначним археологам, життя яких було тісно пов’язано з Чехією та Україною. Експозицію про українця Івана Борковського та чеха Вікентія Хвойку підготували науковці з Інституту археології Чехії в співпраці з українськими колегами з Національного історичного музею України та Інституту археології Академії наук України

З 4 до 30 листопада 2021 р. у центрі Праги на Градчанській площі буде розміщено інформаційну виставку, присвячену двом визначним археологам, життя яких було тісно пов'язано з Чехією та Україною. Експозицію про українця Івана Борковського та чеха Вікентія Хвойку підготували науковці з Інституту археології Чехії в співпраці з українськими колегами з Національного історичного музею України та Інституту археології Академії наук України.

 

Вікентій Хвойка переїхав до Києва у другій половині ХІХ сторіччя, коли археологія в Україні ще не була розвиненою науковою дисципліною. Попри те, що Хвойка теж був аматором в цій справі, йому вдалося за короткий час здобути фахове визнання в науковому середовищі не лише України а й – як свідчить його багата кореспонденція – у всій Центральній Європі. Чех Хвойка став першовідкривачем кількох важливих історичних культур, найвідомішою з яких є трипільська культура, до якої сьогодні повертаються впливові дослідники зі світовим ім'ям.

Набагато молодший Іван Борковський опинився в Чехословаччині після завершення Першої світової війни, усі жахіття якої він переніс у складі двох армій – спершу австро-угорської, а згодом – української (УГА). Ще під час навчання почав цікавитися археологічними дослідженнями найбільшої міської середньовічної фортеці в Європі – Празького Граду, де зрештою працював упродовж всієї своєї кар'єри. Борковський провів одні з найважливіших розкопок на Граді, які значною мірою збагатили знання про розвиток міста Праги та середньовічної Чехії загалом.

Виставку буде розміщено на місці важливої археологічної знахідки Івана Борковського з 1944 року, яка кардинально змінила уявлення істориків про розбудову центру празької столиці – Градчан. Уважний відвідувач зможе ідентифікувати місцезнаходження цієї пам'ятки.

Відкриття виставки відбудеться в четвер 4 листопада 2021 року о 16.00 в парку на Градчанській площі за участі посла України Євгена Перебийноса та директора Археологічного інституту Чеської Республіки Яна Маржіка. Коротку екскурсію виставкою проведе кураторка, начальниця відділу археологічних досліджень Празького Граду Яна Маржікова-Кубкова.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".