Історик перетворить Фабрику повидла у Львові на культурний центр. ФОТО

Австрійський історик Гаральд Біндер, засновник "Центру міської історії Центрально-Східної Європи" планує перетворити Фабрику повидла (вул. Богдана Хмельницького, 124) на культурний центр.

Про це стало відомо з одного з епізодів телепроекту "Феномен Львова", який знімає "Центр міської історії", повідомляє Zaxid.net.

"Центр міської історії існує вже 10 років. Для мене це час для нового проекту, тому купив фабрику на Підзамче, так звана Фабрика повидла, - розповів науковець. - Тут буде культурний комплекс – театр, мистецькі майстерні, музика. Я думаю, це добре для Підзамче, району, який асоціюється у львів’ян з індустріальним, але він має потенціал стати осередком культури".

Згідно з даними держреєстру, Біндер придбав будинок ще у червні 2015 року. Попереднім власником фабрики був львівський бізнесмен Олексій Курилишин, який також намагався перетворити це приміщення на осередок культурних подій.

Фабрика повидла. Фото: uk.wikipedia.org

У вересні минулого року "Асоціація культурних індустрій" провела великий майстер-клас, на якому українські та білоруські урбаністи наробляли ідеї, що могли б оживити Фабрику повидла.

"Ми багато працювали, щоб створити тут культурний центр. Гаральду Біндеру сподобалась ця ідея і він вирішив, що буде продовжувати цю роботу", - зазначив Курилишин.

"Центр міської Центрально-Східної Європи" - громадська організація, заснована у 2004 році. Інституція, що популяризує науковий та культурний обмін інформації. Тут працюють історики, соціологи, архітектори, культурологи.

Окремим напрямком діяльності Центру є формування міського медіаархіву та цифрової історії. Керівник – Гаральд Біндер.  

Один із проектів Центру - електронна колекція оцифрованих мап міст Центрально-Східної Європи "Карти міст". Один з основних результатів діяльності проекту  - зібрання найбільшої он-лайн колекції планів міста Львова, які хронологічно охоплюють період від 1770 по 1977 рр.

Фабрика повидла – унікальна архітектурна споруда Львова, колишня фабрика спиртових напоїв. Була збудована на початку ХХ ст. для Фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків "Й. Корнік і син".

Всередині фабрики. Фото: pb.platfor.ma

За радянських часів тут розташовувався винзавод тресту "Укрголоввино", куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру чи Молдови. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази № 1.

ТАКОЖ: "Львів пострадянський: топографія міста, про яке не хочуть знати"

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."