У Києві - дискусія про досвід декомунізації Східної Європи та України

7 жовтня в рамках "Школи викраденої Європи" відбудеться панельна дискусія "Декомунізація у Східній Європі: Досягнуто? Забуто? Провалено?"

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

Мета цієї дискусії - зробити обговорення процесу декомунізації в Україні відкритим для ширшого європейського середовища.

Також ідеться про переосмислення декомунізації з перспективи теперішнього російсько-українського конфлікту.

Досвід декомунізації Східної Європи після 1989 року був різноманітним. У той час, як у Польщі та в Чехії декомунізація попри деякі порушення та недоліки, стала частиною успішного переходу до демократії - на Балканах війна, що вибухнула внаслідок розпаду Югославії, не залишила простору для декомунізації та посприяла виникненню "Югоностальгії".

Тепер, в умовах війни Україна намагається слідувати польському "шляху до успіху".

Чи допоможе декомунізація залишити позаду радянську спадщину, вплив якої є одним із чинників проросійського сепаратизму на Донбасі та в Криму, чи вона розколе націю ще більше?

Чи можна розуміти декомунізацію в Україні як антиколоніальну боротьбу в постколоніальну добу? І чи мали б ми зараз в Європі війну, якби Росія свого часу завершила декомунізацію та дерадянізацію?

Про це дискутуватимуть: Катерина Дьоготь (Кельн, Німеччина/Москва), Славенка Дракулич (Загреб, Хорватія), Микола Рябчук (Київ) та Марсі Шор (Єль, США). Модератор – Павел Марчевський (Відень/Варшава)

7 жовтня (середа), 19:00

Адреса: Будинок одягу (м. Київ, площа Львівська, 8)

Вхід вільний

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.