У Києві - дискусія про досвід декомунізації Східної Європи та України

7 жовтня в рамках "Школи викраденої Європи" відбудеться панельна дискусія "Декомунізація у Східній Європі: Досягнуто? Забуто? Провалено?"

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

Мета цієї дискусії - зробити обговорення процесу декомунізації в Україні відкритим для ширшого європейського середовища.

Також ідеться про переосмислення декомунізації з перспективи теперішнього російсько-українського конфлікту.

Досвід декомунізації Східної Європи після 1989 року був різноманітним. У той час, як у Польщі та в Чехії декомунізація попри деякі порушення та недоліки, стала частиною успішного переходу до демократії - на Балканах війна, що вибухнула внаслідок розпаду Югославії, не залишила простору для декомунізації та посприяла виникненню "Югоностальгії".

Тепер, в умовах війни Україна намагається слідувати польському "шляху до успіху".

Чи допоможе декомунізація залишити позаду радянську спадщину, вплив якої є одним із чинників проросійського сепаратизму на Донбасі та в Криму, чи вона розколе націю ще більше?

Чи можна розуміти декомунізацію в Україні як антиколоніальну боротьбу в постколоніальну добу? І чи мали б ми зараз в Європі війну, якби Росія свого часу завершила декомунізацію та дерадянізацію?

Про це дискутуватимуть: Катерина Дьоготь (Кельн, Німеччина/Москва), Славенка Дракулич (Загреб, Хорватія), Микола Рябчук (Київ) та Марсі Шор (Єль, США). Модератор – Павел Марчевський (Відень/Варшава)

7 жовтня (середа), 19:00

Адреса: Будинок одягу (м. Київ, площа Львівська, 8)

Вхід вільний

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".