Онлайн-дискусія "Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?". Анонс

Після офіційного початку головування Естонії у Раді Безпеки ООН, голови МЗС Естонії та України Урмас Рейнсалу та Дмитро Кулеба домовилися спільно докладати зусиль задля протидії поширенню Росією спотворених історичних фактів, зокрема, щодо річниці завершення Другої світової війни

 

Як історія може стати інструментом для примирення та стабільності, а не зброєю? Що зробити для того, щоб історія лише посилювала національну стійкість, а не загрожувала їй?

Дискусія відбудеться: 29 травня 2020 року, о 12.00 відбудеться онлайн-дискусія "Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?". Дивитися можна на YouTube-каналі ІА "Укрінформ" або Facebook-сторінці Українського інституту національної пам'яті.

Питання до обговорення:

  • Історична пам'ять: монополія істориків чи можливість для активних громадян країн Балтії, Польщі, України та Росії?
  • Трагедії XX століття: чи може їх переосмислення сприяти консолідації Європи?
  • Як культ Великої вітчизняної війни охопив Росію та чому так і не сталося примирення між "червоними" та "білими"?
  • Чому Кремль засекретив архіви Другої світової війни до 2040 року?

Запрошені учасники:

  • Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті
  • Сергій Мєтлєв, голова відділу зв'язків з громадськістю та співробітництва Інституту історичної пам'яті Естонії
  • Костянтин Еггерт, політичний коментатор Deutsche Welle

Модератор – Дмитро Теперік, виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS).

Організатор: Міжнародний центр оборони та безпеки (ICDS) в межах програми "Стійка Україна".

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.