АНОНС: «Незавершена Друга світова війна у наукових студіях та комеморації» онлайн-дискусія

6 жовтня 2020 року відбудеться онлайн-дискусія про «незавершену» Другу світову війну

Друга світова війна формально закінчилася 2 вересня 1945 року підписанням Акту про капітуляцію Японії. Але політичні, економічні, культурні наслідки цієї війни продовжують впливати на сучасне життя в Європі й відносини між країнами. Ще очікують на вшанування пам'яті розстріляні євреї, роми і непоховані солдати, на відновлення справедливості – незліченні жертви цієї війни. Ще тривають "війни пам'яті".

То чи можна говорити про завершення Другої світової війни? І коли вона завершилася / завершиться для України? Над цими питаннями та багатьма іншими будуть розмірковувати учасники онлайн-дискусії, яку організовують спільно УІНП та Інститут історії України Національної академії наук 6 жовтня 2020 року.

 



Тематичні блоки

16.00 – 17.30 Як говорити про Другу світову?
Спікери:
✅Олександр Лисенко "Занурення у війну": стратегії осмислення подій Другої світової"
✅Антон Дробович "Токсичні пастки чорно-білих ілюзій"
✅Віталій Нахманович "Друга світова: прорадянський міф у західному пам'яттєвому дискурсі"

18.00 – 20.00 Історія Другої світової війни: відома і невідома
Спікери:
✅Сергій Плохій "Ціна миру: міжнародний вимір"
✅Тамара Вронська "Коли закінчилася Друга світова війна для України?"
✅Сергій Єкельчик "Повсякдення Другої світової війни"
✅Олена Стяжкіна "Неочікувані наслідки незавершеної війни"

Модеруватиме дискусію Олександр Зінченко.

Розмова транслюватиметься на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".