АНОНС: «Незавершена Друга світова війна у наукових студіях та комеморації» онлайн-дискусія

6 жовтня 2020 року відбудеться онлайн-дискусія про «незавершену» Другу світову війну

Друга світова війна формально закінчилася 2 вересня 1945 року підписанням Акту про капітуляцію Японії. Але політичні, економічні, культурні наслідки цієї війни продовжують впливати на сучасне життя в Європі й відносини між країнами. Ще очікують на вшанування пам'яті розстріляні євреї, роми і непоховані солдати, на відновлення справедливості – незліченні жертви цієї війни. Ще тривають "війни пам'яті".

То чи можна говорити про завершення Другої світової війни? І коли вона завершилася / завершиться для України? Над цими питаннями та багатьма іншими будуть розмірковувати учасники онлайн-дискусії, яку організовують спільно УІНП та Інститут історії України Національної академії наук 6 жовтня 2020 року.

 



Тематичні блоки

16.00 – 17.30 Як говорити про Другу світову?
Спікери:
✅Олександр Лисенко "Занурення у війну": стратегії осмислення подій Другої світової"
✅Антон Дробович "Токсичні пастки чорно-білих ілюзій"
✅Віталій Нахманович "Друга світова: прорадянський міф у західному пам'яттєвому дискурсі"

18.00 – 20.00 Історія Другої світової війни: відома і невідома
Спікери:
✅Сергій Плохій "Ціна миру: міжнародний вимір"
✅Тамара Вронська "Коли закінчилася Друга світова війна для України?"
✅Сергій Єкельчик "Повсякдення Другої світової війни"
✅Олена Стяжкіна "Неочікувані наслідки незавершеної війни"

Модеруватиме дискусію Олександр Зінченко.

Розмова транслюватиметься на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.