"Зрозуміти Донбас": історик з США видав книгу про ідентичність регіону

Книга американського історика Хіроакі Куромії "Зрозуміти Донбас" вийшла в українському перекладі.

Про це Історичній Правді повідомили у видавництві "Дух і літера".

У новій книзі відомий дослідник XX сторіччя коротко, в популярній формі, описує основні події, які визначили культурну своєрідність Донбасу впродовж його кількасотрічної історії.

"Свіжий погляд на історію Донбасу дає змогу по-новому осмислити події останніх років в цьому регіоні, аж до збройного конфлікту 2014-2015 років", зазначили видавці українського перекладу.

Обкладинка українського видання

Куромія Хіроакі - американський історик японського походження. Спеціалізується на історії СРСР, зокрема добі сталінізму, комуністичних репресій і часах "холодної війни".

Захистив диплом доктора філософії у Прінстонському університеті (США) в 1985 році. Науковий співробітник Королівського коледжу (Кембридж, Великобританія) в 1985-1990 роках.

З 1990 року - професор історичного відділення Індіанського університету (США). Читає курси "Радянська історія", "Холодна війна і Друга світова війна", "Модерна Україна: від козаччини до незалежності" тощо.

 
 Уривок з авторської передмови до книги. Більше уривків читайте тут

Науковець є автором відомої монографії "Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870-1990 рр.", виданої українською мовою у 2002 році.

Історик оцінює цей регіон як "антистоличну козацьку землю", що завжди створюватиме проблеми для центру. Куромія вважає, що Донбас утілює риси Дикого поля - волелюбність, жорстокість, схильність до терору, войовничість.

Дивіться також:

Як формувалася регіональна ідентичність Донбасу

"Думки про рідний донецький край". Текст 1972 року

Історія "понятій". Як Донбас став індустріальним середньовіччям

Історик з Донецька: "25% мешканців Донбасу - галичани за походженням"

"Сталь у степу". Бельгійці прийшли на Донбас раніше від Ахметова

Із Заходу на Схід: трудові мігранти Донбасу в 1939 році

Інші матеріали за темою "Донбас"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.