Науковці презентували історії тих, хто ніс правду світові про Голодомор

На прес-конференції 17 листопада у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” розказали про пам’ятні заходи до 82-х роковин Голодомору. Цьогоріч особливо згадуватимуть “людей правди” — українців та іноземців, чиї свідчення та дослідження зберегли факти голоду. Завдяки їх вчинку світ дізнався про комуністичний геноцид українців.

28 листопада 2015 Україна вшановуватиме мільйони жертв Голодомору. Влада та громадськість спільно пом’януть убитих геноцидом. Відповідний Указ днями підписав Президент України.

82 роковини пройдуть під гаслом: "Люди правди. Щоб світ знав" в пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.

На прес-конференції представили історії 16 чоловіків та жінок — українців, американців, британців, голландців, свідків, політиків та науковців.

Сьогодні ми згадуємо Людей правди — тих, хто не боялися говорити та писати про Голодомор навіть у часи, коли це могло коштувати життя, сказав Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

"Це журналісти, громадські діячі, політики і звичайні українські селяни, які публікували статті, записували побачене у своїх щоденниках чи просто робили фото. Вони вірили, що зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей.

Завдяки їх зусиллям вдалося зберегти інформацію про один із найстрашніших злочинів в історії людства - Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна. Таким чином у повній мірі реалізувалася євангельська істина "Пізнайте правду і вона зробить Вас вільними".

В’ятрович пояснив: "Ми згадуємо Людей правди тому, що нині Україна протистоїть не лише агресії зі сходу, але й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню. Захистити нашу свободу можемо не лише силою зброї, але силою правди. Нам надзвичайно важливо, аби за межами України знали, що саме відбувається в нас. "Щоб світ знав" - ці слова були актуальними для тих, хто говорив і писав у 1933-му, і такими вони залишаються досі".

Голова Архіву СБУ Ігор Кулик показав оригінали унікальних щоденників та світлин, які ставали основою для десятилітніх вироків. Було представлено справи і матеріали Дмитра Заволоки, Олександри Радченко, Нестора Білоуса, Миколи Боканя.

Як відомо, комуністичний режим створив систему приховування правди про злочин вбивства голодом мільйонів українців. Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість.

Олеся Стасюк, директор Національного музею "Меморіал пам'яті жертв Голодомору", розповіла про цьогорічні заходи зі вшанування жертв Голодомору. Вони тривають від 16 листопада і мають три напрямки: лекційний, кінолекторій, робота з дітьми, виставковий. 28 листопада вшанування розпочнеться о 15:00 біля Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" і завершиться запаленням свічок та хвилиною мовчання о 16.00.

Акції пам’яті пройдуть у всіх містах України. Також - у 36 країнах світу, орагнізовані Світовим конгресом українців та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні. Детальну програму вшанування дивіться на сайті. Є також подія на "Фейсбуці.

Також УІНП підготував методичні матеріали, які можна подивитися на сайті. На сайті УІНП також можна скачати візуальні матеріали для поширення — плакати з фото та інформацією про людей правди.

І. Б.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.