АНОНС: Дві книги про Майдан презентують у Києві та Варшаві

У рамках проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті вже записано понад 500 спогадів.

Вибрані з них склали книжку "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності", яку презентують у Києві, спільно з MediaHub.

Також деякі з цих спогадів увійшли до книги "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014", яку представлять того ж дня у Варшаві.

У книзі історію Майдану розповідають 45 осіб, які були безпосередніми учасниками тих подій. Серед них – студенти і підприємці, представники Самооборони Майдану і його духовна варта, автомайданівці, волонтери, журналісти, митці, правозахисники, політики.

На вечорі поговоримо про Революцію гідності від першої особи. Кожен з учасників проекту "Майдан: усна історія" зможе поділитися власною історію тих подій.

 

Учасники: Володимир В’ятрович, історик, громадський діяч, Євген Нищук, актор, Юрій Дерев’янко, народний депутат, Дмитро Гузій, юрист, отець Петро Жук, Наталя Соколенко, журналістка, Олександр Зінченко, публіцист, Євген Романенко, співак, соліст гурту "ТаРута", Андрій Єрмоленко, художник, Павел Боболовіч, журналіст, Тарас Логгінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України , Олена Подобєд-Франківська, громадська активістка, Богдан Кучер, студент.

Для зручності приєднуйтесь до події на "Фейсбуку".

Також у рамках відзначення другої річниці Революції гідності 20 листопада у Варшаві у кінотеатрі "Iluzjon" буде презентовано книгу "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014".

Презентація книги відбудеться у рамках польсько-українського заходу, організованого Фундацією Осередку "Карта" та Посольством України в Республіці Польща. З українського боку участь у підготовці книги брали Український інститут національної пам’яті, ГО "Фонд збереження історії Майдану" та інші.

 

Захід проходимтиме як перформенс-читання фрагментів книги польською та українською мовами. Це буде спроба показати феномен української революції через колективний портрет опублікованих у книзі свідоцтв учасників Майдану. Режисер заходу Войцех Пітала, художній керівник Мацей Войтишко.

Проект "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті реалізується у партнерстві з ГО "Фонд збереження історії Майдану".

Вечір-презентація "Майдан від першої особи. Я і Революція"

20 листопада (п’ятниця), 18.00

Місце: MediaHub (Суворова, 4/6)

Вхід вільний

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.