Король Бельгії «висловив жаль» ДР Конго через колонізацію країни, але від вибачень утримався

Король Бельгії на тлі антирасистських протестів висловив Демократичній Республіці Конго «глибокий жаль» через «страждання і приниження», яких народ ДР Конго зазнав за часи колонізації Бельгією.

Про це пише The Бабель із посиланням на CNN.

 

У 60-ту річницю незалежності ДР Конго король Бельгії Філіпп написав листа президенту Феліксу Антуану Цішекеді Циломбо, в якому визнав, що "для подальшого зміцнення звʼязків і розвитку ще більш плідної дружби країни повинні мати можливість говорити про довгу спільну історію з усією правдою".

"Наша історія складається із спільних досягнень, але також мала й болісні епізоди. У період Вільної держави Конго (держава у Африці, яка існувала з 1885 до 1908 року і була приватною власністю короля Бельгії Леопольда II – прим.) були вчинені акти насильства та жорстокості, які дотепер обтяжують нашу колективну памʼять", — написав король.

Зазначається, що попри "висловлення жалю", бельгійський король не перепросив за свого предка — короля Леопольда II, який володів Вільною державою Конго між 1885 та 1908 роками і жорстоко правив її народом. Історики підрахували, що за правління Леопольда загинули приблизно 10 мільйонів жителів країни.

На тлі антирасистських протестів у світі на початку червня парламент Бельгії схвалив розслідування дій урядів країни за колоніальних часів. Парламент також мусить визначити, що робити зі статуями короля Леопольда ІІ, одну з яких в Антверпені вже демонтували.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.