Король Бельгії «висловив жаль» ДР Конго через колонізацію країни, але від вибачень утримався

Король Бельгії на тлі антирасистських протестів висловив Демократичній Республіці Конго «глибокий жаль» через «страждання і приниження», яких народ ДР Конго зазнав за часи колонізації Бельгією.

Про це пише The Бабель із посиланням на CNN.

 

У 60-ту річницю незалежності ДР Конго король Бельгії Філіпп написав листа президенту Феліксу Антуану Цішекеді Циломбо, в якому визнав, що "для подальшого зміцнення звʼязків і розвитку ще більш плідної дружби країни повинні мати можливість говорити про довгу спільну історію з усією правдою".

"Наша історія складається із спільних досягнень, але також мала й болісні епізоди. У період Вільної держави Конго (держава у Африці, яка існувала з 1885 до 1908 року і була приватною власністю короля Бельгії Леопольда II – прим.) були вчинені акти насильства та жорстокості, які дотепер обтяжують нашу колективну памʼять", — написав король.

Зазначається, що попри "висловлення жалю", бельгійський король не перепросив за свого предка — короля Леопольда II, який володів Вільною державою Конго між 1885 та 1908 роками і жорстоко правив її народом. Історики підрахували, що за правління Леопольда загинули приблизно 10 мільйонів жителів країни.

На тлі антирасистських протестів у світі на початку червня парламент Бельгії схвалив розслідування дій урядів країни за колоніальних часів. Парламент також мусить визначити, що робити зі статуями короля Леопольда ІІ, одну з яких в Антверпені вже демонтували.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".