Король Бельгії «висловив жаль» ДР Конго через колонізацію країни, але від вибачень утримався

Король Бельгії на тлі антирасистських протестів висловив Демократичній Республіці Конго «глибокий жаль» через «страждання і приниження», яких народ ДР Конго зазнав за часи колонізації Бельгією.

Про це пише The Бабель із посиланням на CNN.

 

У 60-ту річницю незалежності ДР Конго король Бельгії Філіпп написав листа президенту Феліксу Антуану Цішекеді Циломбо, в якому визнав, що "для подальшого зміцнення звʼязків і розвитку ще більш плідної дружби країни повинні мати можливість говорити про довгу спільну історію з усією правдою".

"Наша історія складається із спільних досягнень, але також мала й болісні епізоди. У період Вільної держави Конго (держава у Африці, яка існувала з 1885 до 1908 року і була приватною власністю короля Бельгії Леопольда II – прим.) були вчинені акти насильства та жорстокості, які дотепер обтяжують нашу колективну памʼять", — написав король.

Зазначається, що попри "висловлення жалю", бельгійський король не перепросив за свого предка — короля Леопольда II, який володів Вільною державою Конго між 1885 та 1908 роками і жорстоко правив її народом. Історики підрахували, що за правління Леопольда загинули приблизно 10 мільйонів жителів країни.

На тлі антирасистських протестів у світі на початку червня парламент Бельгії схвалив розслідування дій урядів країни за колоніальних часів. Парламент також мусить визначити, що робити зі статуями короля Леопольда ІІ, одну з яких в Антверпені вже демонтували.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.