У Білорусі затримали екскурсантів

Люди пішли на екскурсію по Могильову, а опинилися під арештом

Як повідомляє Белсат, ввечері 10 серпня в центрі Могильова відбувалася екскурсія під керівництвом сертифікованого гіда Алєга Дячкова.

Одночасно на інших вулицях відбувались протести проти фальсифікації виборів президента. Особливістю протестів є їх рухливість: учасники постійно переміщаються вулицями міст аби уникнути сутичок з міліцією чи ОМОНом.

У певний момент учасники вуличного протесту раптово перемістилися на пішохідну вулицю Ленінської, де відбувалася екскурсія. Раптово екіпіровані та озброєні силовики оточили екскурсантів. ОМОнівці затримали чоловіків, а жінок відпустили.

Жодні аргументи, що це екскурсія, а не акція протести не діяли.

 

Учасниця екскурсії Воля Семчанка детально описує затримання екскурсії:

"Ми зупинилися біля будинків на пішохідній вулиці Ленінській, і про них нам розповідав Алєг Дячков. Екскурсія відбувалася весело і позитивно, яскраво і абсолютно мирно. Жодних гасел, жодної символіки - нічого. Але закінчилася екскурсія сумно. Біля музею Бялиницького-Бірулі над нами завис дрон... Незабаром нас оточили і сказали: "Йдіть додому"... Пізніше ми з'ясували, що всі затримані екскурсанти опинилися в слідчому ізоляторі, їх сьогодні судитимуть".

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..