Мер Конотопа повісив портрет Бандери замість Порошенка. ФОТО

Новообраний міськоий голова Конотопа (Сумська область) Артем Семеніхін (представник партії "ВО "Свобода") в перший день роботи замінив на стіні кабінету портрет президента України Петра Порошенка на світлину лідера ОУН (революційної) Степана Бандери.

Відповідне фото у своєму Facebook оприлюднив однопартієць Семеніхіна, депутат Київської міськради Руслан Андрійко.

"Перемога Артема в Конотопі символічна, - написав Андрійко. - Саме тут 350 років тому козаки знищили російське військо".

Мер прийшов на роботу у військовому однострої

Нагадаємо, 25 жовтня на виборах міського голови Конотопу з 10 кандидатів переміг 33-річний офіцер-психолог механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Семеніхін, який набрав 26,1% (6445 голосів).

Як відомо, в роки Другої світової війни на Сумщині діяла доволі розгалужена мережа націоналістичного підпілля.

ТАКОЖ:

Конотопська битва. Як це було

Битва під Конотопом на тлі українсько-російської війни

Полковник Гуляницький - герой Конотопу-1659

Все на тему "БАНДЕРА"

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".