Мер Конотопа повісив портрет Бандери замість Порошенка. ФОТО

Новообраний міськоий голова Конотопа (Сумська область) Артем Семеніхін (представник партії "ВО "Свобода") в перший день роботи замінив на стіні кабінету портрет президента України Петра Порошенка на світлину лідера ОУН (революційної) Степана Бандери.

Відповідне фото у своєму Facebook оприлюднив однопартієць Семеніхіна, депутат Київської міськради Руслан Андрійко.

"Перемога Артема в Конотопі символічна, - написав Андрійко. - Саме тут 350 років тому козаки знищили російське військо".

Мер прийшов на роботу у військовому однострої

Нагадаємо, 25 жовтня на виборах міського голови Конотопу з 10 кандидатів переміг 33-річний офіцер-психолог механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Семеніхін, який набрав 26,1% (6445 голосів).

Як відомо, в роки Другої світової війни на Сумщині діяла доволі розгалужена мережа націоналістичного підпілля.

ТАКОЖ:

Конотопська битва. Як це було

Битва під Конотопом на тлі українсько-російської війни

Полковник Гуляницький - герой Конотопу-1659

Все на тему "БАНДЕРА"

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.