Мер Конотопа повісив портрет Бандери замість Порошенка. ФОТО

Новообраний міськоий голова Конотопа (Сумська область) Артем Семеніхін (представник партії "ВО "Свобода") в перший день роботи замінив на стіні кабінету портрет президента України Петра Порошенка на світлину лідера ОУН (революційної) Степана Бандери.

Відповідне фото у своєму Facebook оприлюднив однопартієць Семеніхіна, депутат Київської міськради Руслан Андрійко.

"Перемога Артема в Конотопі символічна, - написав Андрійко. - Саме тут 350 років тому козаки знищили російське військо".

Мер прийшов на роботу у військовому однострої

Нагадаємо, 25 жовтня на виборах міського голови Конотопу з 10 кандидатів переміг 33-річний офіцер-психолог механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Семеніхін, який набрав 26,1% (6445 голосів).

Як відомо, в роки Другої світової війни на Сумщині діяла доволі розгалужена мережа націоналістичного підпілля.

ТАКОЖ:

Конотопська битва. Як це було

Битва під Конотопом на тлі українсько-російської війни

Полковник Гуляницький - герой Конотопу-1659

Все на тему "БАНДЕРА"

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.