Новий мер Дніпропетровська не хоче перейменовувати місто

Перейменування міста Дніпропетровська не має нав’язуватись, якщо більшість людей виступає проти нього, заявив новообраний міський голова, представник партії "Укроп" Борис Філатов.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

На думку Філатова, питання щодо перейменування Дніпропетровська має вирішуватись на місцевому рівні.

"Якщо люди не хочуть, щоб місто перейменовували, ми не маємо права нав’язувати їм, - наголосив він. - Я провів зустріч із 49 тисячами людей, із них 90% виступає проти перейменування".

Міський голова також заявив, що питання перейменування вулиць у Дніпропетровську буде розглядатися окремо щодо кожної вулиці.

"Це питання, яке потрібно вирішувати з хірургічною точністю, а не розмахуванням шашками, - зазначив Філатов. - Якщо мова йде про конкретних "людожерів" на кшталт Косіора або Дзержинського, то ніяких питань тут не виникає".

Згідно з законом про засудження комуністичного й нацистського режимів, у Дніпропетровську мають бути перейменовані понад 300 вулиць, більшість районів міста й саме місто – його нинішня назва є на честь радянського діяча Григорія Петровського, якого вважають одним із організаторів Голодомору 1932–33 років.

Рішення щодо нових назв вулиць мала ухвалити міська рада до 21 листопада, а рішення щодо назви міста – Верховна Рада України. Водночас у Дніпропетровську, за результатами опитувань, більшість мешканців не бажає перейменування міста.

Як відомо, в лютому 2014 року міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі міста з Леніна на Героїв Майдану.

У вересні 2015 року міська рада Артемівська (Донецька область) проголосувала за повернення місту його історичної назви Бахмут.

У жовтні 2015 року депутати міської ради Дзержинська (Донецька область) перейменували місто в Торецьк.

Ці рішення повинна затвердити своїм голосуванням Верховна Рада.

У жовтні 2015 року у Волновасі (Донецька область) замість знести пам'ятник Чапаєву перейменували його на пам'ятник Козакові.

Нагадємо, що декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.

На основі даних моніторингу Українського інституту національної пам'яті фахівці створили інтерактивну карту з 877 українських населених пунктів, які мають бути перейменовані до 21 листопада.

Згідно з законами, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки (напр. Свердловськ, Жданов, Дніпродзержинськ, Кіровоград, вул. Якіра, пл. Урицького).

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них (напр. вул. 50 років СРСР, площа Радянської Туркменії).

Підлягають зміні назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України. (напр. вул. Жовтневої революції, станція "Більшовик", проспект 40-річчя Жовтня, пров. Чекістів, платформа "Ім. XXI З'їзду").

Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.

На офіційному сайті УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що підлягають перейменуванню.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Осмислений рух до голодовбивства. Як Сталін йшов до «великого переламу»

Останнім часом посилюються спроби влади РФ виправдати Сталіна щодо Великого голоду на досить своєрідному ґрунті – мовляв, оступився, наробив дурниць через недосвідченість.

Севастополь – місто української слави. Про українців у Кримській війні

Росія у цій війні воювала переважно українськими руками – до 50% війська Імперії складали солдати, матроси і офіцери українського походження, причому матроси-українці складали близько 70% Чорноморського флоту.

Чи можна принизити Генія?

Наші предки жили у світі, відмінному від нашого. У світі, де Добро і Зло, Герой і Лиходій були чітко розділені і знаходились у постійному непримиренному антагонізмі. Релігійна свідомість вимагала устремління до святості, і навіть її антипод – комуністичний атеїзм у ХХ-му столітті змушений був на місце Святого письма встановити "Моральний кодекс будівника комунізму", який формально мало чим відрізнявся від загальноприйнятих моральних норм і так само вимагав від людини чітко визначеної громадянської позиції, моральної чистоти і принциповості.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року