У Києві "декомунізували" ще вісім зупинок

У зв'язку з поверненням вулицям і провулкам історичних назв з 19 листопада шість автобусних і дві тролейбусних зупинки отримали нову назву.

Про це інформує прес-центр Київпастрансу.

Згідно з рішеннями Київської міської ради від 8 жовтня, нові назви отримали наступні зупинки таких маршрутів міського транспорту:

В зв'язку з перейменуванням вулиці Марини Раскової на вулицю Євгена Сверстюка, зупинка автобусів №№42,87 "Вулиця Марини Раскової" (на вимогу) в напрямку ст. м "Осокорки" перейменовується на "Вулицю Євгена Сверстюка" (на вимогу).

Зупинка автобуса №104 "Вулиця Комсомольська" в обох напрямках перейменовується на "Вулицю Нектарна".

Зупинка автобуса №27 "Вулиця Червонопрапорна" перейменовується на "Вулицю Пирогівський шлях".

Зупинки тролейбуса №14 та автобуса №62 "Вулиця Сергія Струтинського", розташовані по вул. Бастіонній в обох напрямках і на вул. Дружби народів в обох напрямках для тролейбуса №43 та автобуса №51 перейменовуються на "Вулицю Болсуновську".

Нагадаємо, у жовтні 2015 року "Київпастранс" перейменував зупинки "Артема" і "Щорса".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.