Спецпроект

"Голодомор: зернятко надії" - інтерактивний Урок пам'яті для дітей

Урок "Голодомор: зернятко надії" знайомить дітей з основними поняттями теми Голодомору у формі, яка не травмує дитячу психіку, пробуджує в дітей поцінування хліба, взаємодопомогу, людяність та вміння співпереживати.

У рамках вшанування 82-х роковин Голодомору відбудеться публічний інтерактивний урок для дітей 7-9 років. Захід включатиме ознайомлення дітей з музеєм, а також 40 хвилин розповіді, питання, відповіді, транслювання відеосвідчень, робота з методичними картками.

Такий вид занять було започатковано музеєм у жовтні 2015 року на відкритому семінарі для вчителів історії шкіл міста Києва, де їх навчали методиці викладання теми Голодомору в школі.

Урок розроблено на основі методичного посібника історика-методиста Олександра Войтенка "Голодомор: людський вимір трагедії", рекомендацій Почесного консула Канади в Україні, педагога і громадської діячки Оксани Винницької-Юсипович та психолога Людмили Гридковець.

Інтерактивні уроки такого типу розробляють і проводять у музеї для школярів різних вікових категорій.

Акредитація на урок: 044 254-45-12, memohood@ukr.net

Нагадаємо, що 28 листопада 2015 Україна вшановуватиме мільйони жертв Голодомору. Влада та громадськість спільно пом’януть убитих геноцидом. Відповідний Указ днями підписав Президент України. 82 роковини пройдуть під гаслом: "Люди правди. Щоб світ знав" в пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.

Додатково інформації по цьогорічному вшануванню можна подивитися на сайті УІНП. Архів з медіаматеріалами оновлюється.

Публічний інтерактивний Урок пам'яті

23 листопада (понеділок), 14.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.