У Харкові "декомунізували" 178 назв. Буде площа Небесної Сотні

У Харкові міськрада декомунізувала назви 178 топонімічних об'єктів міста.

Рішення про перейменування підтримали 83 з 84 депутатів, повідомляє УНІАН.

Перший заступник міського голови Ігор Терехов зазначив, що будуть перейменовані 173 вулиці, провулки, проспекти, чотири парки та сквери й одна станція метро.

Він наголосив, що історичні назви будуть повернуті близько 50 об'єктам. Решті будуть присвоєні імена пов'язаних із Харковом видатних акторів, архітекторів, вчених, нобелівських лауреатів тощо.

"Ми максимально пішли від перейменування на честь політичних діячів", - підкреслив Терехов.

Він додав, що ще 75 вулиць Харкова напряму не підлягають дії декомунізаційного закону. З приводу назв цих об'єктів топоніміки міськрада звернулася до Національної юридичної академії, щоб отримати необхідне роз'яснення.

Харківський мер Геннадій Кернес заявив, що перейменування 5 районів Харкова, які напряму підлягають дії закону, відбудеться пізніше. Кернес наголосив, що своїм розпорядженням перейменує ці райони, наразі триває вивчення громадської думки щодо можливих назв.

Під час обговорення питання депутат від "Самопомочі" Ігор Черняк зауважив, що недопустимим є насильне залучення працівників бюджетних організацій на загальноміські громадські слухання з питання декомунізації.

Він також запропонував надати проект з перейменування 75 вулиць, які напряму не підлягають дії декомунізаційного закону на експертизу Інституту національної пам'яті.

"Це зважене колективне рішення. Працювали півроку", - прокоментував Кернес.

Проспект Леніна перейменують на проспект Науки, сквер Ілліча - в Новобаварський, парк Артема - в Машинобудівний.

"За пропозицією Харківської обладміністрації площу Руднєва перейменовують на площу Героїв Небесної сотні", - розповів Терехов.

Майже 50 вулицям запропоновано повернути історичні назви - наприклад, у місті з'являться вулиці Благовіщенська, Різдвяна, Шатилівська.

Низка вулиць і провулків матиме імена діячів культури, науки тощо: артистів Леоніда Бикова та Людмили Гурченко, медиків Любові Малої і Олександра Шалімова, нобелівських лауреатів - фізика Льва Ландау та економіста Семена Кузнеця.

Нагадаємо, раніше загальноміські громадські слухання щодо перейменування вулиць у харкові переростали у сутички. Чиновники пропонували перейменувати Жовтневий район Харкова на Жовтневий район, однак на честь дня визволення України від нацистських загарбників, який відзначається у жовтні; Фрунзенський район міста — на Фрунзенський район, однак на честь Героя Радянського Союзу з Харкова Тимура Фрунзе, який загинув під час Другої світової війни; Дзержинський район - на Дзержинський район, також на честь визначного харків'янина.

Як відомо, в лютому 2014 року міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі міста з Леніна на Героїв Майдану.

У вересні 2015 року міська рада Артемівська (Донецька область) проголосувала за повернення місту його історичної назви Бахмут.

У жовтні 2015 року депутати міської ради Дзержинська (Донецька область) перейменували місто в Торецьк.

Ці рішення повинна затвердити своїм голосуванням Верховна Рада.

У жовтні 2015 року у Волновасі (Донецька область) замість знести пам'ятник Чапаєву перейменували його на пам'ятник Козакові.

Нагадємо, що декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.

На основі даних моніторингу Українського інституту національної пам'яті фахівці створили інтерактивну карту з 877 українських населених пунктів, які мають бути перейменовані до 21 листопада.

Згідно з законами, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки (напр. Свердловськ, Жданов, Дніпродзержинськ, Кіровоград, вул. Якіра, пл. Урицького).

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них (напр. вул. 50 років СРСР, площа Радянської Туркменії).

Підлягають зміні назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України. (напр. вул. Жовтневої революції, станція "Більшовик", проспект 40-річчя Жовтня, пров. Чекістів, платформа "Ім. XXI З'їзду").

Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.

На офіційному сайті УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що підлягають перейменуванню.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.