Мінкульт забрав охоронний статус у 40 пам'ятників Леніну

З Державного реєстру нерухомих пам'яток України виключено 41 радянський монумент.

Відповідний наказ Міністерства культури під №977 підписав віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, повідомляє офіційний сайт Мінкульту.

Йдеться про 40 пам'ятників Леніну і пам’ятник "Борцям за Радянську владу" (у селищі Гоща Рівненської області).

36 Леніних розташовані у населених пунктах Чернігівської області. Ще по одному - в містах Запоріжжя, Слов’янськ (Донецька область), Ізяслав (Хмельницька область) і в селищі Мечебилове (Харківська область)

"Ці об’єкти, які тепер не мають статусу пам’яток, офіційно не знаходяться під охороною держави", - зазначили у відомстві.

Відповідне рішення було прийняте на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

За повідомленням чиновників, прийняттю наказу передували фахові висновки та рішення Експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Мінкульту.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.