Пам'ятник Чапаєву у Волновасі не знесли, а перейменували. НОУ-ХАУ

Виконуючи закон про декомунізацію, міська рада Волновахи (Донеччина) вирішила не зносити пам'ятник Чапаєву, а перейменувати його в "монумент "Козак".

Відповідний документ у своєму Facebook оприлюднила донецька журналістка Ліна Кущ.

"Яке мультикультурне місто: і вулиця Кузьми Скрябіна, і "чапаєв-козак", - написала вона.

"Секретар міськради направить копію рішення до відділу культури і туризму Волноваської РДА для внесення змін у відповідну документацію, у тому числі в паспорт пам'ятника, охоронний договір, реєстр пам'яток культурної спадщини", - зазначається в оприлюдненому документі.

 

Рішення не зносити, а перейменувати пам'ятник депутати міськради прийняли після громадських слухань у вересні 2015 року, повідомляє Сегодня.

Більшість мешканців Волновахи підтримали перейменування, зазначає видання.

Фото: www.segodnya.ua

"Справа тут не в любові до радянського минулого, а в тому, що зносити пам'ятники саме по собі не дуже гарна справа, та й витратна. А зайвих грошей у міста вочевидь немає - прокоментував ситуацію місцевий житель Петро Косінов. - Нехай буде козак, та він і схожий, загалом. Головне, щоб усі заспокоїлися".

Фото: 21region.org

Василь Чапаєв - фельдфебель Російської імператорської армії, командир дивізії Робітничо-селянської червоної армії, учасник Першої світової війни і громадянської війни в Російській республіці. У 1917 році приєднався до більшовицького крила РСДРП.

Організовував військові сили більшовиків на східному березі Волги, загинув у 1919-му у віці 32 років у бою з Уральською армією козаків-білогвардійців. Після невдалої переправи через річку Урал в районі села Лбищенськ (нині - село Чапаєв у Казахстані) тіла Чапаєва так і не знайшли.

Іконічний плакат фільму "Чапаєв"

Образ Чапаєва-Чапая набув масової популярності в СРСР після виходу у прокат художнього фільму "Чапаєв" (1934 року). Разом з іншими персонажами кінострічки став народним героєм радянських анекдотів. Сталін вважав "Чапаєв" найкращим фільмом кінематографу СРСР, Путін назвав цю стрічку своїм улюбленим кіно.

Якщо волноваське ноу-хау з перейменування пам'ятників приживеться, його варто використати для збереження видовищного монументу більшовицькій Першій кінній армії Будьонного, над трасою "Київ-Чоп" в районі Олеська (Львівщина).

 Так було...

Місцеві мешканці ще з часів СРСР називають пам'ятник будьонівцям цілком декомунізовано - "Коні". Досвід Волноваської міськради у перейменуванні кінних статуй підказує ще одну чудову назву - "Козаки" :)

Наразі монумент у привабливому туристичному місці не перебуває на балансі жодної установи і розграбовується :(

...так стало. Значну частину мідних листів із пам'ятника вже обдерли. Фото: zaxid.net

Нагадаємо, після прийняття ВР законів про декомунізацію висловлювалася пропозиція перейменувати місто Дніпропетровськ (на честь більшовицького лідера Петровського) на... Дніпропетровськ (в честь апостола Петра).

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та КОЗАЦТВО

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.