Сучасний Донбас колонізований українцями 400 років тому - історик

Землі нинішнього Донбасу були колонізовані українськими козаками й селянами в XVI-XVII сторіччі.

Про це в інтерв'ю Громадському радіо заявив доктор історичних наук Тарас Чухліб.

"Наприклад, на території сучасного Донецька знаходилися козацькі хутори Крутогорівка та Олександрівка, тобто Юзівку у XIX сторіччі засновано не на порожньому місці", - наголосив історик. - І район Олександрівка досі є в Донецьку".

За його словами, українські козаки колонізували східні землі за допомогою шаблі, а селяни - за допомогою орала.

"До цього ця земля належала кіммерійцям, скіфам, сарматам, славянам, - розповів Чухліб. - Потім були алани, половці, печеніги. Потім була Золота орда - осколок Монгольської імперії. Після цього Золота орда передала володіння цих земель Кримському ханству".

Він наголосив, що це була "народна колонізація", бо вільні козаки не слухали литовських та польських князів.

"Був відтік населення на порожні території, які ще називалися Диким полем, - зазначив науковець. - Вони були малозаселені, тому що тут проходили дороги Кримського ханства, яке все змітало на своєму шляху. А українські козаки, які прийшли на ці землі, змогли боротися тими ж методами. Вони не тільки оборонялися, але й ходили в наступ на територію ханства".

ТАКОЖ: "Новоросія" колонізувалася українцями. СТАТИСТИКА

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.