Істфак КНУ відкриває програму з військової історії

Історичний факультет Київського національного університету ім. Шевченка оголосив про набір студентів ступеню "магістр" на освітню програму "Військова історія".

Про це повідомляє сайт історичного факультету КНУ.

Набір на 2016-й навчальний рік відбувається в рамках спеціальності 032 "Історія та археологія".

Студенти спеціалізації вивчатимуть історію воєнних конфліктів, збройних сил, мілітарної культури як цивілізаційних явищ від давнини до сьогодення.

Випускники освітньої програми отримуватимуть у дипломі додаткову кваліфікацію "Консультант з питань військової історії" і  сертифікат "військовий історик".

"Війна є складним і глобальним явищем, яке увібрало в себе весь спектр політичних та соціально-економічних проблем людського суспільства, - зазначають у вузі. - Упродовж тисячоліть необхідність обороняти свою територію, або ж розширювати її, виробила в суспільствах і державах специфічний інструмент її реалізації — військо".

Студенти спеціалізації матимуть змогу здобувати теоретичні знання з історії війн, військового мистецтва та широкого кола проблем, котрі пов'язані із війною, як однією з підставових функцій держави.

Пропонована  спеціалізація сприятиме формуванню комплексних знань і аналітичних навичок з питань історії війн, військового мистецтва та збройних сил, соціо-культурного впливу суспільства на війну й, своєю чергою, впливу війн на розвиток політичних та соціально-економічних інститутів, спільних та відмінних рис мілітарного розвитку різних регіонів світу, зазначили в КНУ.

Студенти спеціалізації отримають поглибленні знання з історії військової справи давніх цивілізацій і народів Близького Сходу, Азії та Африки, Мезоамерики та Європи, еволюції збройної організації та розвитку мілітарних технологій Середньовіччя й Нового часу.

Спеціальну увагу в базових курсах приділено військовій історії України, ролі військово-політичного чинника в її історії в Новітню добу.

Стверджується, що протягом навчання студенти самостійно обиратимуть окремі дисципліни за власними науковими вподобаннями: зброєзнавство, уніформологія, військово-історичне джерелознавство, історія воєнних технологій, методів ведення війни, організації найманства або повстанських рухів.

Студенти освоять навички міждисциплінарного аналізу військово-історичної проблематики, отримують фундаментальну методичну підготовку.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.