Монументальні панно київського Річвокзалу хочуть реставрувати. ФОТО

Представники культурної спільноти Києва зустрінуться з речниками проекту "РічПорт", які займаються реконструкцією Річкового вокзалу міста, щоб озвучити рекомендації щодо реставрації мозаїк та подальшої ревіталізації будівлі.

Про це повідомляє Музейний простір.

Річковий вокзал у Києві тривалий час перебуває у стані занепаду. Зараз у споруди з’явився новий власник (проект "РічПорт"), який має плани щодо її перетворення на розважальний заклад.

В інтер’єрах вокзалу збереглися мозаїки, котрі є безцінними пам’ятками мистецтва українського шістдесятництва - визначного періоду в українській культурі, позначеного сплеском яскравих художніх новацій.

Всі фото: DreamKyiv
 

Активісти, відвідавши Річковий вокзал, підготували рекомендації щодо реставрації мозаїк та концепції майбутнього розвитку проекту.

Час і місце заходу: середа, 17 лютого, 11:00. Київ, Український кризовий медіа-центр (Український дім на Європейській площі).

Дехто з планованих спікерів:
- Євгенія Моляр - мистецтвознавиця, кураторка проекту Soviet Mosaics in Ukraine фонду "ІЗОЛЯЦІЯ";
- Оксана Брашинова - завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ століть Національного художнього музею України;
- Лізавета Герман - мистецтвознавиця, дослідниця;
- Антон Фрідлянд - речник проекту "РічПорт".

Декоративні панно Річкового вокзалу cтворені в 1959-60 роках художниками-монументалістами Ернестом Котковим, Валерієм Ламахом та Іваном Литовченком. Використовувалося інноваційне для того часу поєднання матеріалів - кераміки та кольорових цементів.

 

Загалом комплекс нараховує вісім монументально-декоративних творів, котрим необхідне надання пам’яткоохоронного статусу та фахова реставрація: "Дніпро - торговий шлях", "Богдан Хмельницький", "Україна", "Жовтень", композиції "Праця", "Відпочинок", "Чайки над водою" (двічі).

 

У січні 2016 року повідомлялося, що будівля Київського річвокзалу, який обіцяють переробити на ресторанну галерею, належить компанії, пов’язаній з екс-головою Держкомпідприємництва Михайлом Бродським і народним депутатом Нестором Шуфричем.

ТАКОЖ: Донецьк не має грошей на ремонт мозаїк Алли Горської. ФОТО

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.