У Маріуполі перейменували 75 вулиць і площ

Міська рада Маріуполя проголосувала за перейменування 75 об'єктів маріупольської топоніміки.

Про це повідомяє офіційний сайт міськради.

Скажімо, вулиця 60-річчя СРСР перейменована на вулицю Михайла Грушевського, вулиця Жовтнева - на Успенську.

Проспект Леніна став проспектом Миру, вулиця Лепсе - Правобережною, вулиця Урицького - Пилипа Орлика.

Проспект Ілліча отримав ім'я екс-директора Маріупольського меткобмінату ім. Ілліча Володимира Бойка, вулиця 40-річчя Жовтня стала Героїчною.

Перейменування вулиць, чиї нові назви викликали розбіжності в думці містян, відклали до 21 лютого.

До того часу жителі міста можуть надати власні варіанти нових назв особисто або ж узяти участь в он-лайн голосуванні  на офіційному сайті міської ради.

Крім вулиць, перейменувано два міських райони: Жовтневий на Центральний та Орджонікідзевський на Лівобережний.

Повний перелік перейменованих об'єктів - за лінком.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.